АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3583/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3583/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Клименко С.М. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Лобова О.А.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами приватного підприємства «Кременчукгумотехніка»та ОСОБА_2
на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Кременчукгумотехніка»про визнання договору оренди недійсним та визнання права власності на автомобіль та зустрічним позовом приватного підприємства «Кременчукгумотехніка»до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати дійсним договір оренди №25 від 26 жовтня 2006 року, укладений між ПП Кременчукгумотехніка»та ОСОБА_2, визнати за нею право власності на автомобіль марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, стягнувши з неї на користь ПП Кременчукгумотехніка»24 022,36 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до договору оренди №25 від 26 жовтня 2006 року отримала у користування для особистих нужд та потреб сім'ї належний відповідачу на праві особистої власності автомобіль марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, на строк дії договору до 25 жовтня 2011 року.
За умовами цього ж договору по закінченню строку оренди автомобіль мав відчужуватись по залишковій вартості на користь ОСОБА_2, а остання повинна була за власні кошти ставити зазначений автомобіль на облік в органах МРЕВ та нести супутні витрати, пов'язані з його експлуатацією.
Позивачка вважає, що сторони погодили всі істотні умови договору оренди автомобіля, проте відповідач по різним причинам ухилявся від його нотаріального посвідчення.
26 січня 2012 року позивачкою замовлялась експертна оцінка автомобіля марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, відповідно до якої вартість автомобіля становить 24 022,36 грн., та ОСОБА_2 погоджується внести саме цю суму на банківський рахунок ПП Кременчукгумотехніка».
Проте, укладати договір купівлі-продажу автомобіля з позивачкою за його залишковою вартістю відповідач відмовляється.
У червні 2012 року ПП Кременчукгумотехніка»звернулось до суду зі зустрічним позовом, у якому зазначало, що підприємству на праві власності належить автомобіль марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, який надавався в оренду ОСОБА_2, як працівнику ПП «Кременчукгумотехніка», на підставі договору оренди №25 від 26 жовтня 2006 року.
Оскільки договір оренди нотаріально не посвідчувався, вважає цей договір нікчемним.
При цьому, на ім'я ОСОБА_2 видавалась довіреність на право керування даним автомобілем, строк дії якої закінчився 25 жовтня 2011 року.
Після закінчення строку дії довіреності власник автомобіля звертався до ОСОБА_2 з вимогою повернути автомобіль, проте дана вимога залишилась без задоволення.
Вважаючи, що належний підприємству автомобіль знаходиться у незаконному володінні відповідачки за зустрічним позовом, просило відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ПП Кременчукгумотехніка»за безпідставністю та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 належний ПП Кременчукгумотехніка» автомобіль марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП «Кременчукгумотехніка»про визнання договору оренди недійсним та визнання права власності на автомобіль та зустрічним позовом ПП «Кременчукгумотехніка»до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_2 та ПП «Кременчукгумотехніка».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати у частині відмови у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити її позов, у решті рішення місцевого суду залишити без змін.
Апелянт ПП «Кременчукгумотехніка»не погоджується з рішенням суду першої інстанції у частині вирішення судом зустрічного позову, вважає, що рішення місцевого суду у цій частині є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права, з підстав чого просить його у цій частині скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПП «Кременчукгумотехніка», а решту рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарги слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 26 жовтня 2006 року між ПП «Кременчукгумотехніка»та ОСОБА_2 укладено договір оренди, за умовами якого останній надано у користування належний приватному підприємству автомобіль марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 8-9, 11).
Зазначений договір оренди скріплений підписами сторін та печаткою ПП «Кременчукгумотехніка», проте нотаріально не посвідчувався.
Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Однією із підстав недійсності правочину за положеннями ст. ст. 203, 215 ЦК України є недотримання установленої законом форми правочину.
Причому, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) та у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, договір оренди транспортного засобу від 26 жовтня 2006 року, який був укладений у простій письмовій формі, а не нотаріально посвідчений, як цього вимагає закон, не створює для сторін договору прав та обов`язків, тому вони не можуть нести відповідальність за невиконання умов договору.
Отже, висновки місцевого суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання права власності на спірний автомобіль є правильними, оскільки договір оренди є нікчемним.
Щодо вимог ОСОБА_2 про визнання договору оренди від 26 жовтня 2006 року дійсним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору оренди, хоча сторона, відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.
Судовою колегією також ураховується та обставина, що з вимогою щодо визнання дійсності спірного правочину позивач звернулась лише через більш ніж 5 років після укладення договору, та коли строк його дії вже закінчився.
Що стосується доводів апеляційної скарги ПП «Кременчукгумотехніка»в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, то в цій частині судове рішення також відповідає вимогам закону, оскільки у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивач за зустрічним позовом не довів своїх вимог належними та допустимими доказами.
За змістом ст. ст. 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.
Статтею 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати.
Доказів утримання ОСОБА_2 автомобіля марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, після закінчення терміну дії довіреності, що видавалась на ім'я останньої, чи звернення власника цього автомобіля до правоохоронних органів з приводу його незаконного утримання ОСОБА_2, ПП «Кременчукгумотехніка» не надано, за підстав чого вимоги зустрічного позову є недоведеними.
Доводи обох апеляційних скарг не ґрунтуються на законі та не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги приватного підприємства «Кременчукгумотехніка»та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль