|
|
Справа № 22ц- 1430 Головуючий у 1 інст. - Білоус М.В.
Доповідач - Хромець Н.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2008 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - судді Хромець Н.С.
Суддів - Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.
При секретарі - Зіньковець О.О.
З участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
в с т а н о в и в:
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 08 липня 2008 р. у позові ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 1290 грн. на відшкодування вартості мобільного телефону відмовлено за його недоведеністю.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення місцевого суду скасувати та вирішити справу по суті, задовольнивши її позовні вимоги. Апелянт посилається в обґрунтування апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильну оцінку доказів. Позивачка вважає, що факт пошкодження належного їй мобільного телефону саме відповідачкою у судовому засіданні доведений показаннями свідків та її зверненням до міліції з відповідною заявою.
Відповідачка заперечувала проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що вона не причетна до пошкодження мобільного телефону позивачки
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, а відповідачка скаргу не визнала.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилалась на те, що 31 березня 2008 р. під час конфлікту між нею та іншими працівниками дошкільного навчального закладу № 26 у м. Прилуках відповідачка вихопила у неї (позивачки) мобільний телефон і розбила його об підлогу. Суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1, оскільки не надано достовірних доказів на підтвердження того, що телефон позивачки пошкоджено саме діями відповідачки. Такі висновки суду ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.
Посилання апелянта на неправильну оцінку судом доказів, зокрема показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, висновків суду першої інстанції не спростовують. Свідок ОСОБА_3 не була очевидцем подій 31 березня 2008 р. у ДНЗ № 26 з участю позивачки і відповідачки, рівно як і ОСОБА_4, показанням якої суд також дав правильну оцінку. Сам факт того, що 31 березня 2008 р. зранку телефон позивачки був у робочому стані, не є належним підтвердженням вини відповідачки у пошкодженні його.
Крім того, доводи апеляційної скарги спростовуються даними матеріалу № 972 за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 від 31 березня 2008 р. Прилуцьким міськвідділом УМВС, які були досліджені у судовому засіданні.
Не можна вважати належним доказом факту пошкодження телефону 31 березня 2008 р. товарний чек № 5 від 15.04.2008 р. (а.с. 7).
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 311-313, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду від 08 липня 2008 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: