АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Драгомерецького М.М.,
суддів: Панасенкова В.О.
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Сенчук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 травня 2010 року за позовом Акціонерно - комерційного банку "Правекс-Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а:
07 жовтня 2009 року АКБ "Правекс Банк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором. Посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору від 16 жовтня 2008 року банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 75 400 гривень для придбання автомобіля. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язався до 16 жовтня 2015 року повернути кредит та сплачувати відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 20,49%. Наданий ОСОБА_3 кредит був забезпечений порукою ОСОБА_4
Відповідачі по справі своїх зобов'язань не виконують, тому станом на 17 вересня 2009 року у них виникла заборгованість за кредитом у сумі 79 983,77 гривень. На підставі викладеного АКБ "Правексбанк" звернувся до суду із позовом та просив його задовольнити у повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.
Справа розглянута за відсутності відповідачів, які про розгляд справи сповіщались належним чином.
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 травня 2010 року позов задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконним та необґрунтованим.
У судове засідання сторони по справі не з'явилися, але про розгляд справи вони сповіщалися належним чином, документи підтверджуючі поважність причини неявки до суду ними надано не було. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляцію представника АКБ "Правексбанк" - Берегівської О.А., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 жовтня 2008 року АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №3289-125/08Р. Згідно з умовами зазначеного договору банк з 16 жовтня 2008 року по 16 жовтня 2015 року надав позичальнику кредит у національній валюті на загальну суму 75 400 гривень із розрахунку 20,49% річних за час фактичного користування кредитом (а.с. 5-7).
Також, в забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передав в заставу Банку рухоме майно - транспортний засіб, марка HYUNDAI, модель ACCENT, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 8-11).
16 жовтня 2008 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №3289-125/08Р, по якому остання прийняла на себе зобов'язання нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №3289-125/08Р (а.с. 17).
Згідно з кредитним договором відповідач ОСОБА_3 зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих відсотків у встановлені договором терміни.
Однак, відповідачі належним чином свої обов'язки не виконують, у зв'язку з чим станом на 17 вересня 2009 року у них виникла заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 70 842,02 гривень, за відсотками 7 958,60 гривень, пені на суму непогашеного кредиту 494,92 гривень, пені на суму несплачених відсотків 688,23 гривень, а всього на загальну суму 79 983,77 гривень (а.с. 14).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч.1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі,
що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч.1. ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
З договору поруки вбачається, що строк виконання зобов'язання за кредитним договором закінчувався 16 жовтня 2015 року. Тому суд вважає, що поручитель не звільняється від свого обов'язку відповідати як солідарний боржник за зобов'язаннями кредитора.
Однак, відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4. договірні зобов'язання не виконують, кошти у встановлені строки до банку від них не надходять.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, перевірив усі докази по справі та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог.
Доводи ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи, оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4. належним чином прийняті на себе зобов'язання по договору не виконують, що є порушенням умов Цивільного Кодексу України, кредитного договору та договору поруки. Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги доводи представника відповідача про неотримання позичальником кредитних коштів, оскільки це спростовуються наявною у матеріалах справи копії заяви на видачу готівки №2 від 16.10.2008 року (а.с. 15).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький
В.О.Панасенков
Р.Д.Громік
2
____________________________________________________________________________________________________________________
Головуючий у суді першої інстанції: Курочка В.М. Справа №22ц/1590/5629/12
Доповідач апеляційної інстанції: Драгомерецький М.М. Категорія ЦП: 27