АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Фадєєнко А.Ф.

при секретарі - Перонкові Є.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Кепітал" на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2012 року у цивільній справі за клопотанням відкритого акціонерного товариства "Гомельдрев" про визнання і надання дозволу на примусове виконання в Україні ухвали господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь від 08 квітня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

06.10.2011 року у суді першої інстанції зареєстровано клопотання відкритого акціонерного товариства (далі -ВАТ) "Гомельдрев" про визнання і дозвіл на примусове виконання ухвали господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь на території України, яке відправлено поштою 22.09.2011 року.

Клопотання обгрунтовано тим, що ухвалою господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь від 08.04.2011 року затверджена угода шляхом врегулювання спору у порядку примирення між ВАТ "Гомельдрев" і товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Аквілон Кепітал", відповідно до якої відповідач зобов'язався перерахувати позвиачу суму основного боргу у розмірі 5314,74 доларів США у період з квітня 2011 року по вересень 2011 року, а також пеню у сумі 53171,74 доларів США у строк до 1 жовтня 2011 року.

Посилаючись на те, що боржник не виконує умови угоди, ВАТ "Гомельдрев" просило дозволити виконати і виконати на території України ухвалу господарського суду від 08.04.2011 року у частині стягнення суми боргу у сумі 38000 доларів США.

24.01.2012 року ВАТ "Гомельдрев" подало клопотання про застосування заходів забезпечення виконання.

Представник ТОВ "Аквілон Кепітал" заперечував проти клопотання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.01.2012 року клопотання задоволено: суд визнав і надав дозвіл на виконання на території України ухвали господарського суду Гомельської області від 08.04.2011 року у частині стягнення 38000 доларів США з ТОВ "Аквілон Кепітал" шляхом зверення до виконання ухвали суду від 08.04.2011 року й видачі виконавчого листа на виконання цієї ухвали; наклав арешт на грошові кошти ТОВ "Аквілон"Кепітал", які знаходяться на банківських рахунках.

В апеляційній скарзі ТОВ "Аквілон Кепітал" просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, а також скасувати арешт на грошові кошти на банківських рахунках, посилаючись на те, що клопотання оформлено з порушенням процесуального законодавства і міжнародного договору; закінчився термін

2

для пред'явлення виконавчих документів; суд вийшов за межі компетенції, наданої при розгляді клопотання у частині накладення арешту на грошові кошти; суд порушив норми матеріального права і застосував не той міжнародний договір.

У засіданні колегії суддів: представник апелянта скаргу підтримав; представник ВАТ "Гомельдрев" скаргу не визнала.

Ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України.

Згідно зі ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу не ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу із додержанням вимог закону.

Суд, визнаючи і надаючи дозвіл на примусове виконання на території України ухвали господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь у частині стягнення з ТОВ "Аквілон Кепітал" 38000 доларів США виходив з того, що клопотання належним чином оформлено, строк пред'явлення до примусового виконання наказів господарського суду не сплив, клопотання підлягає вирішенню відмовідно до Мінської Конвенції про правову допомогу та правові вдіносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року (далі-Мінська Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України і діє до цього часу.

Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

При вирішеннії клопотання про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України ухвали господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь, суд правильно виходив з положень Мінської Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 10.11.1994 року і діє до цього часу.

Клопотання відповідає вимогам ст. 55 Мінської Конвенції, зокрема містить письмову угоду між ВАТ "Гомельдрев" і ТОВ "Аквілон Кепітал" про врегулювання спору у порядку процедури примирення (а.с.6).

Згідно зазначеної письмової угоди і відповідно до ст. 177 господарського процесуального кодексу Республіки Білорусь, повноважний представник у суді ТОВ "Аквілон Кепітал" дав згоду на розгляд зазначеної угоди у його відсутності (п.7 угоди про врегулювання спору у порядку процедури примирення по справі №50-8\2011).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що клопотання містить докази, передбачені ст. 55 Мінської Конвенції щодо належного сповіщення сторони у справі.

Правильним є висновок суду і стосовно додержання ВАТ "Гомельдрев" строків для пред'явлення до виконання судових наказів, виданих у період з 03.10.2011 року по 22.02.2012 року (а.с.48-52).

Оскільки клопотання за формою і змістом відповідає вимогам ст. 55 Мінської Конвенції, відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання.

Доводи апелянта про те, що при вирішенні клопотання суд повинен був керуватись Кишинівською Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 07.04.2002 року (далі-Кишинівська Конвенція), а також, що суд вийшов за межі компетенції при вирішення клопотання про забезпечення позову, - безпідставні і не заслуговують на увагу.

Кишинівська Конвенція не набула чинності для України, оскільки до цього часу не ратифікована Верховною Радою України (лист Міністерства юстиції від 21.01.2006 року №26-53\7), у зв'язку з чим, Мінська Конвенція 1993 року і Протокол до неї 1997 року продовужть застосовуватись.

Суд, згідно зі ст. 394 ч.1 абз.2 ЦПК України, за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити предбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, унеможливити виконання рішення суду.

Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.

Підстави для зміни або скасування ухвали суду, відсутні.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду постановлена із додержанням вимог закону,

3

колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Кепітал" - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

А.Ф. Фадєєнко

1 Головуючий у першій інстанції Погрібний С.О. Справа № 22ц1590\4771\2012 Доповідач Ващенко Л.Г. Категорія 79 ЦП

---------------

------------------------------------------------------------

---------------

------------------------------------------------------------