АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Драгомерецького М.М.,
суддів: Парапана В.Ф.,
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Сенчук А.О.,
за участю: позивача ОСОБА_2
та третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Ренійської міської ради Одеської області на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 08 грудня 2011 року, за позовом ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
в с т а н о в и л а:
23 травня 2011 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Ренійської міської ради Одеської області та просить визнати за ним право власності на домоволодіння №50, з господарськими спорудами (окрім самовільно збудованих), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке залишилось після смерті його матері - ОСОБА_6.
Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що після смерті його матері, відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Під час життя мати заповідального розпорядження не залишила, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є позивач, його рідні сестри та батько. Позивач пояснив, що у відповідний шестимісячний строк необхідний для прийняття спадщини, ніхто із спадкоємців до державної нотаріальної контори не звертався, однак він вважає, що прийняв спадщину згідно до ч.1ст.548 ЦК Української РСР (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, згідно ст.549 ЦК Української РСР (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
На підставі наведеного позивач ОСОБА_2, просив суд його позов задовольнити з правових підстав визначених у позовній заяві.
Представник відповідача, у судовому засіданні вказав, що позовні вимоги ОСОБА_2, не визнає у повному обсязі пояснивши, що позивач не міг вступити у володіння нерухомим майном у віці 12 років, не міг укладати договори, сплачувати за послуги енергопостачання та інші. Зазначив на те, що після смерті матері позивача пройшло багато часу, майже 14 років, а позивач тільки звернувся до суду із позовом
___________________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції Бошков І.Д. Справа № 22 ц - 1590/3685/12
Доповідач апеляційної інстанції Драгомерецький М.М. Категорія ЦП: 37
про вирішення вищезазначеного питання. Коли позивач став повнолітнім, він до
нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався. Чому він цього не зробив представнику відповідача невідомо.
Треті особи проти задоволення позову не заперечували, просили позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 08 грудня 2011 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке залишилося після його мати ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, окрім самочинно збудованих.
В апеляційній скарзі Ренійська міська рада Одеської області просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, а тому постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання не з'явились представник Ренійської міської ради Одеської області та третя особа ОСОБА_9, які сповіщались належним чином про розгляд справи, однак причини неявки суду апеляційної інстанції не повідомили. Тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка до апеляційного суду не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Ренійської міської ради, а також заперечення на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2, та думку щодо апеляції третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які апеляційну скаргу також не визнали, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, окрім самочинно збудованих у порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з того, що позивач прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а тому за позивачем необхідно визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1,3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В іншому випадку, у відповідності до ст.ст. 1269,1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто протягом шести місяців подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим
майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_6, відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги крім позивача ОСОБА_2, є ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Сторони у судовому засіданні підтвердили, що не звертались до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 не прийняв спадщину у встановленому законом порядку, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що позивач проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
З цих підстав, позивач мав право на звернення до суду з позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяв про прийняття спадщини, що передбачено ст.1272 ЦК України, але з такими позовними вимогами ОСОБА_2 до суду не звертався, а звернувся з вимогами про визнання права власності в порядку спадкування.
При розгляді справ щодо спадкового майна слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таких правових позицій дотримується Пленум Верховного Суду України в п. 24 своєї постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування".
У відповідності до п.23 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
За таких обставин, звернення до суду можливе лише у разі, якщо нотаріус з тих чи інших підстав відмовить у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення скасувати, як незаконне і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за безпідставністю.
З урахуванням викладеного, на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 1,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Ренійської міської ради Одеської області задовольнити, рішення Ренійського районного суду Одеської області від 08 грудня 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області: с М.М. Драгомерецький
В.Ф. Парапан
Р.Д. Громік
підпис
2