АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

_____________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Перонкові Є.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 липня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання права на спадкове майно, визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору дарування і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

01.05.2010 року, ОСОБА_2, звернувся із позовом про визнання недійсними договору дарування і договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і визнання за ним права власності на спірне жиле приміщення у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позов обгрунтовано тим, що за життя батька, 03.04.2009 року, посвідчено договір дарування спірної квартири між батьком і відповідачкою ОСОБА_3 (дружиною брата батька), а остання, 19.03.2010 року, здійснила відчуження квартири, уклавши договір купівлі-продажу із ОСОБА_1

Посилаючись на те, що батько не складав заповіт на випадок смерті, він є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, договір дарування батько уклав не розуміючи значення своїх дій і не міг ними керувати, оскільки з 1996 року, після отримання важкої черепно-мозкової травми знаходився на обліку в ОПНД і неодноразово проходив курс лікування, позивач просив позов задовольнити.

ОСОБА_3 позов не визнала, звернулась із зустрічним позовом про усунення ОСОБА_6 від права на спадкування за законом з тих підстав, що з 2002 року і до дня смерті відповідач за зустрічним позовом не цікавився батьком, не надавав йому необхідної матеріальної допомоги, хоча батько, за станом здоров'я і як інвалід, потребував матеріальної та моральної підтримки з боку відповідача.

ОСОБА_1 позов не визнала.

Третя особа участі у судовому засіданні у суді першої інстанції не приймала.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29.07.2011 року позов ОСОБА_2 задоволено, у зустрічному позові відмовлено: суд визнав недійсними договір дарування від 03.04.2009 року та договір купівлі-продажу від 19.03.2010 року і визнав за ОСОБА_2 право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 З відповідачів на користь позивача стягнуті судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити

2

нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У засіданні колегії суддів : апелянтка і її представник скаргу підтримали; представники позивача скаргу не визнали. ОСОБА_2, ОСОБА_3 і третя особа у засідання колегії суддів не з'явились.

Рішення суду першої інстанції у частині вимог підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення на підставі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України.

Згідно зі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Суд, вирішуючи вимоги у частині визнання недійсним договору дарування від 03.04.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 й визнання права власності за ОСОБА_2 на спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року виходив з того, що у момент вчинення правочину ОСОБА_5 не був здатним усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також повною мірою вільно й усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями.

Висновки суду у цій частині відповідають обставинам справи і вимогам закону - ст. ст. 225, 1217, 1222 ч.1, 1223 ч.2, 1258, 1261 ЦК України.

Встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.8,11,12).

За життя, 03.04.2009 року, ОСОБА_7 уклав договір дарування квартири АДРЕСА_1 (а.с. 4-7,10).

Однак,у 1987 році ОСОБА_5 зазнав черепно-мозкової травми,через що знаходився на обліку в ОПНД, тривалий час проходив курс лікування і у нього був встановлений хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді деменці (недоумства), а.с.9,42.

За висновком комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи від 23.11.2010 року, ОСОБА_5, внаслідок психічного захворювання, не був здатен усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними у момент складення та підписання договору дарування від 03.04.2009 року (а.с.50-57).

Допитаний у суді першої інстанції експерт ОСОБА_8 підтвердив наданий ним висновок від 23.11.2010 року (а.с.137-140).

З врахуванням обставин справи і наданих доказів, зокрема експертного висновку, показів у суді свідків, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про визнання недійсним договору дарування від 03.04.2009 року з підстав ст.225 ЦК України, а також про визнання за ОСОБА_2 права власності на жиле приміщення у порядку спадкування за законом.

Разом з тим, висновок суду у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.03.2010 року суперечить нормам матеріального права.

Встановлено, що 19.03.2010 року, між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . З цього часу ОСОБА_1 є ласником спірного жилого приміщення (а.с.21,135,136).

На час укладення договору купівлі-продажу квартири, тобто 19.03.2010 року, ОСОБА_1 не знала і не могла знати, що ОСОБА_3, на той час власник, незаконно володіє спірним майном і відповідно не має право відчужувати це майно.

Отже ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна.

Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від

добросовісного набувача, з підстав передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

За змістом ст. 388 ч.1 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в

3

особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у випадках, встановлених п.п.1,2,3 цієї статті.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_2 не є стороною у договорі купівлі-продажу від 19.03.2010 року, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2 у частині визнання недійсним наступного правочину (договору купівлі-продажу), які були вчинені після недійсного договору дарування.

У зв'язку із наведеним, ОСОБА_2 може витребувати від ОСОБА_1 майно шляхом подачі віндикаційного позову з підстав, передбачених ст. 388 ч.1 ЦК України.

Приймаючи до уваги, що висновки суду у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу не відповідають обставинам справи і вимогам закону, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з у хваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові. Крім того, підлягає скасуванню рішення суду і у частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 309 ч.1 п. п3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 липня 2011 року у частині визнання недійсним договору купівлі продажу і стягнення судових витрат з ОСОБА_1 - скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.03.2010 року.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков

1 Головуючий у першій інстанції Виноградова Н.В. Справа № 22ц-7389\11 Доповідач Ващенко Л.Г. Категорія 37 ЦП

---------------

------------------------------------------------------------

---------------

------------------------------------------------------------