РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :
головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Цюри Т.В.,
при секретарі - Криворучці Ю.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідач розмістив в мережі Інтернет на блозі інформаційного агентства "Укрінформ" недостовірну інформацію, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Просив визнати недостовірною та зобов'язати спростувати інформацію, викладену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у мережі Інтернет, а саме: "на лицо факт умышленной не выплаты заработной платы со стороны директора ОСОБА_2 в сумме свыше 34000 гривен...", "...будет видно работу левых маршрутов, денежные средства от работы в которых присваивал ОСОБА_2", "...известны неодиночные факты списания денежных средств на ремонт мусоровозов по 3000 грн., которые фактически не ремонтировались", "...как трактовать слова моего начальника ОСОБА_2 после посещения города Одессы, что у него хватит денег и связей чтобы заткнуть мне рот". Поширення недостовірних відомостей завдало йому моральних страждань, тому просив стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 34000 грн., судові витрати.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.06.2012 року задоволено частково позов ОСОБА_2 Визнано недостовірною інформацію, викладену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: "на лицо факт умышленной не выплаты заработной платы со стороны директора ОСОБА_2 в сумме свыше 34000 гривен...", "...будет видно работу левых маршрутов, денежные средства от работы в которых присваивал ОСОБА_2", "...известны неодиночные факты списания денежных средств на ремонт мусоровозов по 3000 грн., которые фактически не ремонтировались", "...как трактовать слова моего начальника ОСОБА_2 после посещения города Одессы, что у него хватит денег и связей чтобы заткнуть мне рот". Зобов'язано ОСОБА_3 спростувати у письмовій формі вищезазначену недостовірну інформацію, стягнуто на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює в КП "Автотранссервіс" на посаді начальника підприємства, ОСОБА_1 працює на цьому ж підприємстві на посаді контролера за технічним станом автотранспорту.
05.02.2012 року о 23:05 годині відповідач ОСОБА_1 поширив в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію наступного змісту: "на лицо факт умышленной не выплаты заработной платы со стороны директора ОСОБА_2 в сумме свыше 34000 гривен...", "...будет видно работу левых маршрутов, денежные средства от работы в которых присваивал ОСОБА_2", "...известны неодиночные факты списания денежных средств на ремонт мусоровозов по 3000 грн., которые фактически не ремонтировались", "...как трактовать слова моего начальника ОСОБА_2 после посещения города Одессы, что у него хватит денег и связей чтобы заткнуть мне рот".
Факт розповсюдження таких відомостей саме ОСОБА_1 не заперечувався.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, і таке звернення не є реалізацію права на звернення.
Проте погодитися із таким висновком суду неможна з огляду на таке.
Як видно з матеріалів справи сайт "Блоги", на якому була поширена інформація, розроблено Українським національним інформаційним агентством "Укрінформ" в межах дотримання доручення Кабінету Міністрів України від 24.10.2011 року №49891/1/1-11 щодо створення та технічного забезпечення впровадження вітчизняного електронного майданчика для розміщення персональних блогів (публічних щоденників) керівників центральних органів виконавчої влади. За головну мету створення сайту "Блоги" було визначено сприяння діалогу між пересічними громадянами і владними структурами в особі їх посадових осіб, керівників тощо, надання додаткової можливості обміну думками із проблемних питань з метою їх вирішення. Таким чином, створенням сайту "Блоги" було забезпечено технічну можливість кожному керівникові центрального органу виконавчої влади висловлюватися з питань соціально-економічного характеру та отримувати відгуки на них з боку якнайширшого кола користувачів мережі Інтернет.
Згідно з проектом запровадження сайту "Блоги", право створення і ведення власних блогів (блог-сторінок) було надане саме керівникам центральних органів виконавчої влади, їхнім заступникам (а також згідно із делегуванням, прес-підрозділам очолюваних ними органів державної влади). Громадянам-користувачам світової мережі Інтернет була надана можливість зареєструватися на веб-ресурсі "Блоги", заповнивши відповідну реєстраційну анкету й підтвердивши згоду з користувацькими правилами, після чого користувачам автоматично надавалася можливість залишати свої публічні коментарі під блого-виступами держчиновників вищого рангу.
При цьому, під час реєстрації на сайті "Блоги" кожен користувач зобов'язаний був ознайомитися з правилами поведінки на веб-ресурсі, які надсилалися йому електронним листом, і погодження з якими було умовою його подальшої участі в обговореннях публічних виступів керівників центральних органів виконавчої влади. Дані правила є загальноприйнятими, усталеними міжнародними нормами поведінки у соціальних мережах.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей)№ 8-рп/2003 від 10.04.2003 року викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.
Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Інформація поширена ОСОБА_1 шляхом звернення через офіційний сайт до представника органу державної влади, а саме Міністра внутрішніх справ України, який уповноважений здійснювати перевірку законності дій фізичних та юридичних осіб, тому таке звернення можна вважати здійсненим в межах передбаченого законом права на звернення.
Дійсно, листи Територіальної державної інспекції праці у Одеській області від 12.01.2012 року, від 22.02.2012 року, від 07.06.2012 року не містять відомостей на підтвердження саме тих фактів, про які повідомлено ОСОБА_1 у зверненні.
Водночас за наслідками перевірки, яка проводилася за заявами ОСОБА_1, Територіальною державною інспекцією праці області неодноразово були встановлені факти неврахування КП "Автотранссервіс" вимог законодавства щодо дотримання системи оплати праці, порушення строків виплати заробітної плати, допущення всупереч вимогам законодавства надурочних робіт, порушення правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податків з доходів фізичних осіб (а.с.56-57,58-59,61-62,63), які своєчасно не усувалися після їх виявлення, що з огляду на характер скарг ОСОБА_1 - пов'язаних із трудовими відносинами із підприємством, керівником якого є ОСОБА_2, спростовує довід про відсутність для звернення правових підстав, а також про поширення завідомо неправдивої інформації.
Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та фактичні обставини справи уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду на підставі п.п.3,4ч.1ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з огляду на викладені обставини.
Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 червня 2012 року скасувати, ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
4
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючий у першій інстанції: Боярський О.О.
Доповідач: Сєвєрова Є.С.Справа №22-ц/1590/7778/12
Категорія ЦК:39