АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів - Мизи Л.М., Гірняк Л.А.,
при секретарі - Кушнір М.В.,
за участю: представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання договорів удаваними, визнання права спільної сумісної власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2012 року про забезпечення позову,-
встановила:
12. 07.2012р. ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_3;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, площею 0,0477 га від 27 листопада 2009р.;
- витребувати із чужого незаконного володіння земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4, площею 0,0477 га;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0477 га та будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 23 вересня 2007р.;
- витребувати із чужого незаконного володіння квартиру за адресою: АДРЕСА_1 від 23 вересня 2007р.;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1;
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22ц/1590/9282/2012р.
Головуючий суддя в 1 інстанції - Рева С.В. Суддя-доповідач - Кварталова А.М. Категорія ЦП-7
- визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки НОМЕР_2 та будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, будинку та двох гаражів, розташованих за адресою: АДРЕСА_6; визнати за нею право власність на 1/2 частину автомобіля LEXUS RX 350, державний номер НОМЕР_1; визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля BMW 528.
Крім того, ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд:
накласти арешт на житловий будинок з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, право власності на який оформлено за ОСОБА_4;
- накласти арешт на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3, право власності на який оформлено за ОСОБА_4;
- накласти арешт на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_4, площею 0,0477 га, право власності на яку оформлено за ОСОБА_13;
- накласти арешт на земельну ділянку АДРЕСА_5, право власності на який оформлено за ОСОБА_4;
- накласти арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_6, право власності на який оформленої за ОСОБА_4;
- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку оформлено за ОСОБА_5 та ОСОБА_6;
- накласти арешт на автомобіль LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1, право власності на який оформлено за ОСОБА_4
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2012 р. заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволена.
Судом накладено арешт, зокрема:
1. на житловий будинок з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, право власності на який оформлено за ОСОБА_4;
2. на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3, право власності на який оформлено за ОСОБА_4;
3. на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_4, площею 0,0477 га, право власності на яку оформлено за ОСОБА_13;
4. на земельну ділянку АДРЕСА_5, право власності на який оформлено за ОСОБА_4;
5. на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_6, право власності на який оформленої за ОСОБА_4;
6. на квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку оформлено за ОСОБА_5 та ОСОБА_6;
7. на автомобіль LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1, право власності на який оформлено за ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу скасувати посилаючись на порушення судом норм процесуального права. При цьому зазначає, що у Київському районному суді м. Одеси, вже слухається справа в якій заявлені ідентичні позовні вимоги, як і ті, що заявлені в даній справі і за якими прийняті заходи забезпечення позову.
Також зазначає, що судом накладено арешт на майно, яке не належить відповідачу, а саме, суд наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку оформлено за ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Також суд наклав арешт на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_4, площею 0,0477 га, право власності на яку оформлено за ОСОБА_13
Вказані об'єкти нерухомості не належать відповідачу, а тому заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту є незаконними та порушує права їх законних власників.
В судовому засіданні апеляційного суду Одеської області представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 просив скаргу задовольнити.
Представник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 просив скаргу відхилити, ухвалу суду про забезпечення позову залишити без змін.
Інші сторони до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази, про причини неявки не повідомили.
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 151-153 ЦПК України та того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
По виділеним матеріалам справи встановлено, що 12.07.2012р. позивачка звернулася до суду з позовом( ціна позову 10 000 000 грн.) до ОСОБА_4, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання договорів удаваними, визнання права спільної сумісної власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Уточнивши позовні вимоги 17.08.2012р. позивачка звернулася до суду з позовом( ціна позову 10 000 000 грн.) до відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання договорів удаваними, визнання права спільної сумісної власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, що підтверджено оглянутими в суді апеляційної інстанції позовними вимогами.
Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається - на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В суді апеляційної інстанції сторони не заперечували про те, що на теперішній час в Київському районному суді м. Одеси, об'єднанні ідентичні справи № 2-4575\11 (суддя Огреніч І.В.) з вказаними позовними вимогами позивача по даній справі (справа 1512\9579\2012) про визнання договорів удаваними, визнання права спільної сумісної власності та витребування майна з чужого незаконного володіння(суддя Рева С.В.). Справа призначена до розгляду по суті на 16.10.2012р. В справі, яка знаходилася на розгляду у судді Огреніч І.В. заходи забезпечення позову щодо спірного майна судом не були застосовані.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову позивачка посилалась на те, що невжиття заходів забезпечення позову судом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 23.07.2012р. в порядку забезпечення позову було накладено арешт на вищевказане майно.
Перевіряючи законність ухвали про забезпечення позову, колегія суддів прийняла до уваги ст.ст. 151-154 ЦПК України, якими передбачено підстави для забезпечення позову, види, порядок розгляду заяви, заміна виду забезпечення позову і Постанову №9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р."Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
Пунктом 4 вказаного Пленуму передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача містять підстави, з яких невжиття заходів забезпечення позову судом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вимоги позивача носять матеріальний характер та стосуються спірного майна, яке належить відповідачам по справі. Оскільки спірне майно може бути відчужене до вирішення спору, тому суд обґрунтовано наклав арешт на вищевказане майно.
Зазначений захід забезпечення позову не позбавляє права володіння та користування спірним майном, а лише обмежує право розпорядження (відчуження). Доводи апеляційної скарги законність постановленої ухвали не спростовують, а тому їх слід відхилити.
Доводи апелянта про те, що арешт накладено на майно , яке належить ні ОСОБА_4, а іншим особам, які є третіми особами по вищевказаній справі, до уваги колегією суддів не приймається, оскільки позивачка остаточно уточнивши свої вимоги 18.08.2012р. змінила третіх осіб на відповідачів по справі та заявила вимоги щодо майна, яке належить їм на праві власності. Тобто, майно, на яке накладено арешт є предметом спору між сторонами.
В процесі постанови ухвали про забезпечення позову судом були перевірені обставини, які обґрунтовують вимоги позивача та інші обставини, які мають значення для вірного вирішення спору
Розглянувши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не містить підстав, які б спростовували висновки суду, зроблені в ухвалі суду першої інстанції про забезпечення позову.
Доводи скарги про те, що позивач не обґрунтував свою заяву є безпідставні, тому що в заяві про забезпечення позову, позивач зазначила, що між сторонами існує спір про майно та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, доводи апеляційної скарги відповідача в частині безпідставності заявлених до нього вимог не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки дані доводи будуть розглянуті на стадії розгляду справи, а не на стадії забезпечення позову.
Таким чином, ці заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.
На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ЦПК України і підстав для її скасування не вбачає.
Ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню по справі, тому у відповідності з вимогами ч1 ст.324 ЦПК України у касаційному порядку оскаржена бути не може.
Керуючись ст.ст.209,307 ч.2п.1, 312,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2012 року про забезпечення позову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.М.Кварталова
Л.А.Гірняк
Л.М.Миза
1