Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14271/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-30год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спасової Н.В.

при секретарі Симоновій Ю.Ю.

за участю:

представника позивача Гукової Г.В.,

представника відповідача Філіної О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні зали судових засідань Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по виплаті та доставки державної адресної допомоги за період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року у загальній сумі 798 679,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012 року управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (далі -позивач, УПФУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (далі -відповідач, відділення Фонду) про стягнення витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по виплаті та доставки державної адресної допомоги за період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року у загальній сумі 798 679,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним відповідачу за період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року у відповідності до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерством юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (надалі - Порядок № 5-4/4 від 04.03.2003року) для підписання та подальшого відшкодування на централізованому рівні були направлені акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілим. Проте, відповідач не прийняв до заліку витрати, понесені УПФУ на виплату державної адресної допомоги (з поштовим збором) згідно переліку за період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року на суму 798 679,80 грн. Відповідно до п.1 п.п. «д» ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуються йому або особам, які перебувають на його утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оскільки державна адресна допомога входить до складу пенсій у зв'язку з втратою годувальника, тому управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області вважає, що ці витрати повинен відшкодовувати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Зважаючи на необґрунтованість відмови відповідача від підписання акту та прийняття до відшкодування вказаних витрат, позивач просив їх стягнути з відділення Фонду у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просила про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон) встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи. Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачені статтею 21 Закону України. Оскільки державна адресна допомога зазначеним переліком не передбачена та не пов'язана із вищеназваними страховими випадками, вона не повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування. Крім того, позивачем не підтверджено право управління Пенсійного фонду на стягнення виплачених пенсій та не враховано, що відповідач уповноважений лише підписувати акт звірки, а приймає рішення про відшкодування та відшкодовує витрати Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Оскільки у відділенні відсутні кошти на дані витрати, примусове виконання рішень призведе до зриву виплат потерпілим на виробництві. На підставі викладеного вважає, що відсутні правові підстави для відшкодування сум адресної допомоги та просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступне.

За період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року позивачем відповідачу були направлені акти щомісячної звірки по особовим справам пенсіонерів, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідач відмовився підписати та прийняти до відшкодування зазначені в акті витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги на загальну суму 798 679,80 гривень. (а.с.10-31)

Щодо зазначених обставин у сторін немає розбіжностей. Факт понесення позивачем витрат, зазначених у актах, правомірність їх нарахування та виплати відповідачем не оспорюється. Спір виник виключно з приводу наявності / відсутності у відповідача обов'язку відшкодувати витрати, понесені позивачем на виплату потерпілим державної адресної допомоги.

Розв'язуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.

Виплата державної адресної допомоги, відшкодування якої є предметом заявленого позову, передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 року № 265 (надалі постанова КМУ від 26.03.2008 року № 265 ).

Пунктом 1 зазначеної постанови встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У п.2 постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 зазначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Таким чином, підстави виплати щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою КМУ від 26.03.2008 року №265, безпосередньо не пов'язані з фактами нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Пунктом 4 Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до підпунктів "г", "д" п.1 ст.21 зазначеного Закону покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно із підпунктом "д"п. 1, ч. 1, ст. 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Згідно ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Тобто, з наведених законодавчих актів не вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати виплачені позивачем суми державної адресної допомоги.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерством юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697.

Зазначений Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 4 Порядку 04.03.2003 року № 5-4/4 передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно - правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку.

Таким чином, пунктом 4 зазначеного Порядку вказаний вичерпний перелік виплат, які здійснюються Пенсійним фондом України та відшкодовуються в подальшому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У цьому переліку не зазначена державна адресна допомога, як така, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для віднесення витрат з виплати державної адресної допомоги на рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а тому відмова відповідача у підписанні акту та прийнятті до заліку й подальшого відшкодування зазначених витрат УПФУ є правомірною. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з виплати та доставки державної адресної допомоги у розмірі 798 679,80 грн. є такими, що не ґрунтуються на законі, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по виплаті та доставки державної адресної допомоги за період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року у загальній сумі 798 679,80 грн. - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті. 16 листопада 2012 року у судовому засіданні, в присутності представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складений 20 листопада 2012року.

Суддя Спасова Н.В.