ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2006 р. | № 12/55/06 |
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг”
на постанову від 30.05.2006 р.
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 12/55/06
господарського суду Миколаївської області
за позовом ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг”
до ТОВ “Норок”
про спонукання знести будівлю та звільнити від торговельного павільйону земельну ділянку
за участю представників сторін:
позивача: не з’явився
відповідача: Іванцов І.А. дов. від 10.07.2006 року.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 12.10.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Справа по суті розглядалась у судовому засіданні колегією суддів, що працює у постійному складі: суддя Першиков Є.В. –головуючий, судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П. (розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.04.2004 року).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.04.2006 р. (суддя Семенов А.К.) в задоволенні позову в частині спонукання знести будівлю відмовлено, оскільки позивачем не доведено, що відповідач здійснює самочинне будівництво, яке порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. В частині позовних вимог, щодо спонукання відповідача звільнити від торгівельного павільйону “Тростянецькі солодощі. Корона” та іншого майна земельну ділянку, яка знаходиться в орендному користуванні позивача ухвалою господарського суду від 03.04.2006 р. провадження у справі припинено на підставі ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач в добровільному порядку звільнив від павільйону та іншого майна належну позивачеві земельну ділянку.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. рішення господарського суду залишено без змін.
ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи, тому просить її скасувати та задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” на постанову Одеського апеляційного господарського суду та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що між Миколаївською міською радою та ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” було укладено договір оренди землі від 24.01.2006 р. Відповідно до договору, позивачеві у користування надано земельну ділянку площею 35828 кв.м., яка розташована у м.Миколаєві, по пр.Леніна, 259 для обслуговування майнового комплексу будинку торгівлі “Південний Буг” строком на 25 років.
ТОВ “Норок” з 1998 року користується на умовах оренди земельною ділянкою, яка розташована у м.Миколаєві по пр.Леніна, 255 ріг вул.Комсомольської поблизу будинку торгівлі “Південний Буг”. Площа земельної ділянки спочатку становила 38 кв.м., а на теперішній час, згідно з договором оренди землі від 31.01.2006 р. укладеним з Миколаївською міською радою, площа земельної ділянки складає 155 кв.м. Земельну ділянку ТОВ “Норок” надано для реконструкції та подальшого обслуговування торгівельного павільйону. Тобто, ТОВ “Норок” є користувачем суміжної з ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” земельної ділянки.
Згідно статті 23 Закону України “Про планування і забудову територій” знесення існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
Згідно статті 31 Закону України "Про планування і забудову територій" державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобуду вання та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань місто будування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контро лю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.
Спірні правовідносини регулюються також Цивільним кодексом України. Зокрема, ч.7 ст. 376 ЦК, згідно якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил право на подачу позову до суду мають відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивач не наділений повноваженнями звертатися до господарського суду з позовом щодо зобов’язання відповідача знести будівлю з тих підстав, що вона не відповідає затвердженому проекту, цільовому призначенню та будівельним нормам.
Господарськими судами також спростовано твердження скаржника, що спірна будівля - торгівельний павільйон є самочинним будівництвом. При цьому суди виходили з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Згідно п.п. 5.2 рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2005 р. № 40/19 ТОВ “Норок” передано в оренду строком на п’ять років земельну ділянку загальною площею 155 кв. м., у тому числі 117 кв. м. під забудовою.
Відповідачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 2803 від 15.02.2006 р., який видано інспекцією державного архітектурного контролю управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради, а згідно ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій” наявність дозволу на виконання будівельних робіт доводить законність здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування.
10.02.2006 р. відповідач отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи по робочому проекту за № 01/21. У висновку, зокрема, зазначено, що робочий проект “Реконструкція торгівельного павільйону по пр. Леніна, біля ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” (замовником якого є ТОВ “Норок”) відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження з відповідними показниками.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2006 р. № 543 призначено державну приймальну комісію для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом торговельного павільйону по пр. Леніна, 255.
Суди попередніх інстанцій цілком обгрунтовано дійшли висновку про те, що всупереч вимог ст.33 ГПК України, ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” не доведено, що ТОВ “Норок” , здійснюючи будівництво на відведеній йому земельній ділянці, порушує його права та охоронювані законом інтереси на момент вирішення спору. Позивачем не доведено, що реалізації проекту по будівництву підземного паркінгу буде перешкоджати саме спірна будівля, а доводи грунтуються лише на припущеннях та нічим не підтверджені.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ВАТ “Будинок торгівлі “Південний Буг” залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. у справі № 12/55/06 залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
Суддя Г.Савенко
Суддя І.Ходаківська