ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2012 року Справа № 212/12929/2012
Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Кашпрука Г.М.
секретаря Липовської Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 січня 2011 року помер її батько ОСОБА_3, під час подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини їй стало відомо, що 12.11.2008 року її батько склав заповіт, яким усе своє майно заповів ОСОБА_4, не погоджуючись з цим позивачкою було подано позовну заяву про визнання недійсним заповіту. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці по цивільній справі №2-3372/2011 від 03.07.2012 року позовні вимоги щодо визнання заповіту недійсним були задоволені, а ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06.07.2012 року залишенні без змін. Оскільки для отримання витягу з речових прав потрібно оглянути квартиру працівником інвентаризаційного бюро, а відповідач квартиру закрив, домовитися з відповідачем не представляється можливим чим на думку позивача ним порушено її право власності. Виникла необхідність звернутись до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
В судове засідання позивач не з’явилася, однак надала суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до положень статті 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з рішенням Ленінського районного суду від 03.07.2012 року по цивільній справі №2-3372/2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту задоволено повністю.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06.08.2012 року, рішення суду про визнання заповіту недійсним залишено без змін.
Відповідно до витягу про реєстрацію прав в Спадковому реєстрі від 24.01.2011 року виданого третьою Вінницькою державною нотаріальною конторою, відкрито спадкову справу за №50630296, спадкодавця ОСОБА_3
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а ч. 4 даної статті зазначає, що право приватної власності є непорушним, що також закріплено і в ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними,виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені угоди.
Відповідно до ст. 157 ЖК України, членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 ЖК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 391,1268 ЦК України, ст.ст.116, 150, 157 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні квартирою ОСОБА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 113,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: