ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. | № 7/64-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г.- головуючого |
Разводової С.С. (доповідач) |
Катеринчук Л.Й. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ "Ельдорадо" |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року |
у справі | № 7/64-05 господарського суду Сумської області |
за заявою | ЗАТ "Гігант" |
до | НВО ТОВ "Еліта" |
про | визнання банкрутом |
За участю представників сторін
від кредитора не з’явилися
від скаржника Солонуха К.А. дов.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.03.2006 року у справі № 7/64-05 (суддя Рижков М.Б.) задоволено позовні вимоги НВО ТОВ «Еліта»в особі ліквідатора Атаманової Т.В. до ТОВ «Ельдорадо»про визнання недійсним договору купівлі-продажу не житлового приміщення від 17.06.2005 року на підставі п. 13 ст. 13, ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту –Закон).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року зазначена ухвала залишена без змін підставі п. 13 ст. 13, ст. 25 Закону.
Не погоджуючись із постановою господарського суду апеляційної інстанції, ТОВ «Ельдорадо»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову НВО ТОВ «Еліта»про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посилаючись на порушення та невірне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, зокрема, п. 5 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 13 ст. 13 Закону керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином.
Згідно з ч. 11 ст. 17 Закону угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію. Все отримане за такою угодою повертається сторонам. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.
З матеріалів справи видно, що ухвалою місцевого господарського суду від 17.06.2005 року порушено провадження у справі про банкрутство НВО ТОВ «Еліта». Зазначеною ухвалою заборонено боржнику відчуження майна на користь інших юридичних та фізичних осіб.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в даному провадженні ліквідатор Атаманова Т.В. звернулася з позовом до ТОВ «Ельдорадо»про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення укладеного 17.06.2005 року між Продавцем –НВО ТОВ «Еліта»та Покупцем - ТОВ «Ельдорадо».
Суд апеляційної інстанції зазначив, що виносячи ухвалу від 02.03.2006 року місцевий господарський суд виходив з того, що обумовлена п. 2. 1 договору купівлі-продажу сума у розмірі 5 000 грн. не отримана ТОВ «Еліта»до підписання договору, а укладення 17.06.2005 року самого договору здійснено директором Ємцем В.І. без права на це, оскільки не погоджено з розпорядником майна. Крім цього, всупереч положень пункту 3.1.1 вказаного договору, яким передбачено передачу не житлового приміщення протягом 2-х днів після повної сплати вартості майна, сторони в день підписання договору склали акт прийому-передачі адмінбудівлі.
Суд попередньої інстанції підставно погодився з висновками суду першої інстанції, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.06.2005 року слід визнати недійсним виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів справи, продаж адмінбудівлі за договором купівлі-продажу від 17.06.2005 року вчиняється за суму 5 000 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору. Даний факт засвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 1768.
Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач не надав на вимогу ухвали апеляційного суду від 22.05.2006 року доказів про фактичне отримання продавцем грошових коштів за продане приміщення як до, так і після укладання угоди. Крім того, оскільки вказаний договір в частині сплати за майно (товар) не виконано відповідачем, тому він не відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, також не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правовим наслідком для позивача (продавця) повинно було стати отримання грошей, сума яких обумовлена договором купівлі-продажу від 17.06.2005 року, але придбане приміщення залишилося неоплаченим.
В порушення вимог п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спірний право чин підписаний директором ТОВ «Еліта»без погодження з розпорядником майна боржника, що також є підставою для визнання договору недійсним.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що за вказаних порушень законодавства ТОВ «Ельдорадо»не може вважатися добросовісним набувачем права власності на майно, а укладений договір купівлі-продажу не житлового приміщення не є дійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України, п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно абз. 5 ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розгляд заяв про визнання угод недійсними здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство, тому суд попередньої інстанції обґрунтовано відхилив твердження ТОВ «Ельдорадо», що справу про визнання недійсним договору за позовом НВО ТОВ «Еліта»слід розглядати поза межами справи про банкрутство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року необхідно залишити без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ТОВ "Ельдорадо" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року залишити без змін.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді С.С. Разводова
Л.Й. Катеринчук