П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 429/6392/12
05 липня 2012 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі судді Кононенко Т.О., за участю секретаря Кисіль Н.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії -
В С Т А Н О В И В:
18 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на день подання заяви до суду він досяг пенсійного віку та має загальний страховий стаж 25 років 06 місяців 28 днів та пільговий стаж за Списком № 2 – 12 років 09 місяців 03 дні. У призначенні пенсії позивачу було відмовлено, на тій підставі що йому не було зараховано до загального та пільгового трудового стажу часу відбування ним виправних робіт з 01.06.1982 року по 31.05.1983 року, з підстав наявності запису в трудовій книжці позивача «Час роботи з 01.06.1982 року по 31.05.1983 року в безперервний та загальний трудовий стаж не зараховувати». Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв’язку з тим, що без зарахування часу відбування виправних робіт, для призначення пенсії йому не вистачає загального та пільгового трудового стажу.
Позивач в судове засідання з’явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відбув покарання у вигляді 1 року виправних робіт за місцем роботи з утриманням 20% заробітку в дохід держави на підставі вироку народного суду м. Павлоград Дніпропетровської області від 22.04.1982 року.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 працював на Павлоградській меблевій фабриці, яка була реорганізована у ЗАТ «Палоградська меблева фабрика» (архівна довідка № 44 від 19.01.2012), з 05.09.1979 по 30.07.1984 – зварником 4 розряду в ремонтно-механічному управлінні.
Трудова книжка містить записи про те, що період роботи з 01.06.1982 р. по 31.05.1983 р. – не зараховується в загальний та безперервний трудовий стаж. Крім того, в трудовій книжці заявника відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про характер виконуваної роботи та про те, що ОСОБА_1 працював на роботах передбачених Списком №2 – повний робочий день.
Відповідно до п. 20 Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці з Єдиного державного реєстру № 182242 зазначено, що ЗАТ «Павлоградська меблева фабрика» ліквідовано у зв’язку з банкротством. У такому випадку підтвердження стажу роботи, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення ОСОБА_1 прийняло рішення № 2 від 26 квітня 2012 року про підтвердження періодів роботи з 04.04.1979 року по 31.05.1982 рік та з 01.06.1983 року по 30.07.1984 рік для зарахування до пільгового стажу за Списком №2 (а.с.11).
Пільговий стаж складає 11 років 9 місяців 3 дні, загальний стаж складає 24 роки 6 місяців 27 днів. Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» до загального стажу роботи не вистачає 5 місяців 3 дні.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Так відповідно до рішення Верховного Суду України, які є обов’язковими для всіх судів України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і відповідає положенню статті 58 Конституції України. За загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце, а не на момент пред’явлення позову.
Положеннями ст. 103 Виправно-трудового кодексу України (в редакції, яка діяла з 01.06.1971 року до 06.03.1992 року), яка передбачала, що час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу не зараховується, про що робиться запис у трудовій книжці.
При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленим кримінально-процесуальним законодавством України.
Згідно п. 11 роз’яснення Міністерства соціального забезпечення України № 3 від 29 лютого 1992 року, час відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи, на робочому місці, передбаченому Списками № 1 та № 2, враховується у стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, якщо судом прийнято рішення про зарахування часу відбування покарання у вигляді виправних робіт у трудовий стаж.
На час призначення та відбуття покарання позивачем за скоєння кримінального злочину, зарахування час відбуття покарання було можливе лише за відповідним рішенням суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про не можливість зарахувати у трудовий стаж відбування ОСОБА_1 виправних робіт з 01.06.1982 року по 31.05.1983 рік, оскільки відсутнє рішення суду про залік часу відбування виправних робіт до трудового стажу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 58, 124 Конституції України, ст. 103 ВТК України, ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 159, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Мотивований текст постанови виготовлений 10.07.2012 року.
Суддя:
ОСОБА_2