Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 429/6789/12
18 липня 2012 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Кононенко Т.О.
за участю секретаря: Кисіль Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров’я -
В С Т А Н О В И В:
27.06.2012 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі – Відповідач або ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров’я.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що на протязі 27 років він знаходився в трудових відносинах з підприємствами відповідача, був звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. За період роботи на підприємствах ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» позивач отримав професійні захворювання. Згідно висновку МСЕК від 14.12.2011 року первинно йому було встановлено 55 % втрати професійної працездатності. Зважаючи на викладене, позивач вважає що у нього наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність, змушений вживати лікарські препарати, знаходитися на амбулаторному та стаціонарному лікуванні. Моральну шкоду оцінює в 10 000 грн.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи, але в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи без його особистої участі (а.с.17).
Представник відповідача – з’явився, ОСОБА_3 (НОМЕР_1, виданий Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 28.09.1997 року, за довіреністю) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, а також пояснив, що згідно рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 року, передбачене ст. 237-1 КЗпП України і ст. 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка завдала шкоду, або власником чи уповноваженим органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, тому що відшкодування матеріальної та моральної шкоди повинно здійснюватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Суд, дослідивши пояснення позивача, вислухавши доводи представника відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», вивчивши письмові матеріали справи, а саме: ксерокопії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.5-8), виписки-епікризу із медичної карти № 3571 стаціонарного хворого (а.с.9-12), акту розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.13), висновку Дніпропетровської обласної МСЕК №4, серія 10 ААА № 073002 від 14 грудня 2011 року (а.с.14), вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах із шахтами ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». При цьому працював на різних підземних посадах із повним робочим днем у шахті та був звільнений у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я. За час роботи позивач отримав професійні захворювання – хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), загострення середнього ступеня важкості, ЛН першого-другого ступеня, остеоартроз в поєднанні з пері артрозом колінних і ліктьових суглобів, двосторонній плечолопатковий періартроз, ПФ другого ст., нейросенсорна приглухуватість другого ст. (з помірним зниженням слуху). Згідно висновку Дніпропетровської обласної МСЕК №4, серія 10 ААА № 073002 від 14 грудня 2011 року, Позивачу первинно встановлено 55 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи безстроково.
Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності позивачу завдана моральна шкода, оскільки позивач став інвалідом третьої групи, він постійно відчуває фізичну біль, стан його здоров'я дуже незадовільний, в нього дуже болять суглоби, він не витримує навіть легких фізичних навантажень, йому дуже важко стояти і навіть сидіти, він став дуже погано спати внаслідок сильних нападів болю, не має можливості працювати не тільки на виробництві, а й виконувати елементарну домашню роботу, він доставляє багато труднощів своїй родині, що порушує його нормальні життєві зв'язки, багато часу позивач перебуває на стаціонарному лікуванні.
Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло у нього на протязі діяльності у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», йому спричинена моральна шкода.
Згідно п. 1 ст. 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 22 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абзацу 4 статті 1, підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», якими обов’язок відшкодування моральної шкоди покладено на Фонд соцстраху.
Крім того, Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що набрав чинності з 30 березня 2007 року, виключено частину третю статті 34 Закону № 1105-XIV, яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.
Отже, відтепер застраховані громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, позбавлені права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, яке вони мали відповідно до положень первинної редакції цього Закону України.
Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08 жовтня 2008 року у справі № 1-32/2008 зазначені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України (далі – ЦК України) та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, а саме виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК). Таким чином, ОСОБА_1 за висновком Дніпропетровської обласної МСЕК №4, серія 10 ААА № 073002 від 14.12.2011 року було первинно встановлено 55 відсотків втрати працездатності та третя група інвалідності безстроково. Так, право на відшкодування моральної шкоди виникало у позивача після 01 січня 2006 року, а тому позивач має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власником або уповноваженим ним органом.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, не можуть бути враховані доводи представника відповідача щодо застосування строків позовної давності так як, відповідно до пункту 3 частини першої статті 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (тобто і на вимогу про відшкодування моральної шкоди) позовна давність не поширюється.
При визначенні грошової суми компенсації, які наведені в ч. 3 ст. 23 ЦК України необхідно враховувати що стягнення грошових коштів виконує перш за все функцію компенсації, яка є виключно оціночним критерієм і повинна призначатися з урахуванням вимог розумності і справедливості, а також необхідно враховувати характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих відносинах, що підтверджене висновком Дніпропетровської обласної МСЕК №4, серія 10 ААА № 073002 від 14.12.2012 року, за яким ОСОБА_1 первинно встановлено 55 % втрати працездатності і встановлено 3 групу інвалідності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 5 500 (п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 9, 23, 268, 1167, 1168, 1195 ЦК України, ст. ст. 10, 57-60, 88, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров’я - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 500 (п’ять тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Мотивований текст рішення виготовлений 23.07.2012 року.
Суддя:
ОСОБА_4