ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. | № 1/Б-382 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г.- головуючого |
Разводової С.С. (доповідач) |
Катеринчук Л.Й. |
розглянувши касаційну скаргу | ВАТ "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року |
у справі | № 1/Б-382 господарського суду Тернопільської області |
за заявою | Теребовлянської ОДПІ |
до | ВАТ "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" |
про | визнання банкрутом |
За участю представників сторін
від кредитора Шкварок Т.Р. посв., Сененький М.Б. посв.,
від боржника не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.02.2006 року у справі № 1/Б-382 (суддя Левандовський Ю.Я.) про банкрутство ВАТ «Теребовлянський комбінат хлібопродуктів»визнано грошові вимоги Теребовлянської МДПІ в сумі 336 097,92 грн. та включено в реєстр кредиторів на підставі ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту –Закон), ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту –ГПК).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року зазначена ухвала залишена без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із постановою господарського суду апеляційної інстанції, ВАТ «Теребовлянський комбінат хлібопродуктів»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року та прийняти нове рішення, яким відхилити грошові вимоги Теребовлянської МДПІ, посилаючись на порушення та невірне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 30.03.2004 року в газеті «Голос України»№ 59 ініціюючим кредитором було надруковане оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Теребовлянський комбінат хлібопродуктів»для виявлення всіх кредиторів та осіб, які б виявили бажання взяти участь в санації боржника.
Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитори протягом тридцяти днів від дня опублікування оголошення в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Теребовлянська МДПІ 29.04.2004 року подала до суду заяву про визнання її кредитором на суму 336 097,92 грн. та надала суду належним чином оформлені документи на підтвердження такої заборгованості.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2006 року по даній справі було встановлено, що перебіг строку заявлених грошових вимог до ВАТ «Теребовлянський комбінат хлібопродуктів»почався з 31.03.2004 року і закінчився 29.04.2004 року, тому заява Теребовлянської МДПІ подана в межах встановленого чинним законодавством порядку.
Згідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Таким чином суд першої і апеляційної інстанції вірно дійшли до висновку, що кредитор звернувся до суду в межах тридцятиденного терміну, який передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", його кредиторські вимоги підтверджені відповідно до вимог ст. 34 ГПК України і тому повинні бути включені в реєстр вимог кредиторів.
На підставі викладеного суд попередньої інстанції вірно зазначив, що відсутні правові підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду від 16.02.2006 року і тому вона підлягає залишенню без змін.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року необхідно залишити без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ВАТ "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року залишити без змін.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді С.С. Разводова
Л.Й. Катеринчук