12.11.2012
Справа №206/4553/2012
2/232/212/12
Рішення
Іменем України
12.11.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцької О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-
Встановив:
ПАТ „Приватбанк” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Позов мотивовано тим, що 31.03.2008 року, між ЗАТ КБ „Приватбанк” (правонаступником якого є ПАТ „Приватбанк”) та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № VIW3АК08090100, згідно умов якого, ЗАТ КБ „Приватбанк” надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 13161,04 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.03.2015 рік.
В забезпечення своєчасності виконання зобов’язань за кредитним договором № VIW3АК08090100 ОСОБА_1 передав у заставу ЗАТ КБ „Приватбанк” автотранспорт, який належить йому на праві власності, а саме: автомобіль марки Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2008, тип: ТЗ: легковий седан-в, №кузова/шасі: SUPTF69YD8W390626, реєстраційний номер: АВ7763АТ.
Свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом відповідач не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17.04.2012 року становить 13949,69 доларів США.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, аргументуючи їх мотивами, викладеними в позові.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
При розгляді справи судом встановленні наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст.3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
31.03.2008 року, між ЗАТ КБ „Приватбанк” (правонаступником якого є ПАТ „Приватбанк”) та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № VIW3АК08090100, згідно умов якого, ЗАТ КБ „Приватбанк” надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 13161,04 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.03.2015 рік.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання прийняти, належним чином використати та повернути ПАТ „Приватбанк” вказані кредитні кошти у строки зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором.
Згідно розрахунку сума заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № VIW3АК08090100 від 31.03.2008 року станом на 17.04.2012 рік складає 13949,69 доларів США, із них: 10293,91 доларів США –заборгованість по кредиту; 1237,81 доларів США –заборгованість по процентах за користування кредитом; 250,01 доларів США –заборгованість по комісії за користування кредитом; 1473,87 доларів США –пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором; 31,31 долар США –штраф (фіксована частина); 662,78 долари США –штраф (процентна складова).
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав в ЗАТ КБ «ПриватБанк»на підставі кредитного договору № VIW3АК08090100 від 31.03.2008 року кредитні кошти в сумі 13161,04 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.03.2015 року та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, але взяті на себе зобов’язання не виконав, чим істотно порушив умови договору.
В ч.2 ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № VIW3АК08090100 від 31.03.2008 року ОСОБА_1 передав у заставу ЗАТ КБ „Приватбанк” автотранспорт, який належить йому на праві власності, а саме: автомобіль марки Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2008, тип: ТЗ: легковий седан-в, №кузова/шасі: SUPTF69YD8W390626, реєстраційний номер: АВ7763АТ.
Згідно умов договору застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.
В договорі застави, сторони погодили, що заставодержатель має право, зокрема, з метою задоволення своїх вимог заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого –небуть із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні, заставодержатель має право звернути стягнення на предме6т застави і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов при наявності невиконаних зобов’язань на момент розірвання або внесення змін.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення, на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, а відповідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає право заставодержателя на продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та законодавчі вимоги щодо вирішення спорів даної категорії, суд приходить до переконання що заставодержатель ПАТ „Приватбанк” набув правових підстав щодо реалізації свого права звернути стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 3, 525, 526, 589, 590, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд –
Вирішив:
Позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIW3АК08090100 від 31.03.2008 року в загальній сумі 13949,69 доларів США, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті становить 111458,23 гривень витребувати у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (прописаного за адресою: м. Вінниця, пр. Грабовського, 15, ІПН НОМЕР_1) та передати в заклад публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) предмет застави –автомобіль марки Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2008, тип: ТЗ: легковий седан-в, №кузова/шасі: SUPTF69YD8W390626, реєстраційний номер: АВ7763АТ, що належить на праві власності ОСОБА_1; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля марки Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2008, тип: ТЗ: легковий седан-в, №кузова/шасі: SUPTF69YD8W390626, реєстраційний номер: АВ7763АТ.
Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки Daewoo, модель: FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2008, тип: ТЗ: легковий седан-в, №кузова/шасі: SUPTF69YD8W390626, реєстраційний номер: АВ7763АТ, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»судовий збір в розмірі 1113,88 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: