ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 листопада 2006 р.

№ 13/35-пн-06

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Ткаченко Н.Г.- головуючого

Разводової С.С. (доповідач)

Катеринчук Л.Й.

розглянувши   касаційну скаргу

ПСП "Агросвіт"

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року

у справі

№ 13/35-ПН-06 господарського суду Херсонської області

за позовом

ПСП "Агросвіт"

до	Новонаталівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області

про	визнання права власності

За участю представників сторін

від позивача     не з’явилися,

від відповідача Апостол А.В. дов., Сердюк Е.А. дов., Литовка С.В. дов.; Савицька О.В. посв. № 231

                                                       ВСТАНОВИВ:

           Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.03.2006 року у справі № 13/35-ПН-06 (суддя Закуріна М.К.) позовні вимоги задоволено. Визнано за ПСП "Агросвіт" право власності на зрошувальні системи, стягнуто з Новонаталівської сільської ради на користь ПСП "Агросвіт" 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст.ст. 328, 392 Цивільного кодексу України.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року зазначене рішення скасоване повністю; в позові відмовлено на підставі ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із постановою господарського суду апеляційної інстанції, ПСП "Агросвіт" звернулося до  Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року, а рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2006 року залишити без змін, посилаючись на порушення та невірне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 року.

У відзиві на касаційну скаргу, Новонаталівська  сільська рада заперечує проти доводів викладених в ній, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, і тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судом  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

             Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

            Підставою вказаного позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст. 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права власності як способу захисту цивільних прав та обов’язків.

            Суд апеляційної інстанції вірно дійшов до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду є необгрунтованим  та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке.             

             Як видно з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, КСП "Росія" відповідно до витягу загальних зборів членів КСП "Росія" реформовано в сільськогосподарський виробничо-орендний кооператив "Росія" на приватній основі.

              На загальних зборах засновників СВОК "Росія" від 27.08.2001 року прийнято рішення про недоцільність подальшого існування  СВОК "Росія" та його ліквідацію.

              Актом прийому-передачі від 01.10.2001 року ПСП "Агросвіт" на підставі рішення зборів засновників від 03.09.2001 року передано майно СВОК "Росія" в тому числі й зрошувальна система поливу. Згідно Статуту позивача засновником ПСП "Агросвіт" є фізична особа Лизун Ю.А.

              Суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення зборів засновників СВОК "Росія" від 03.09.200, на підставі якої здійснена передача спірної меліоративної системи, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу позивачем не надано.

              За таких обставин суд попередньої інстанції підставно дійшов висновку, що з матеріалів справи не видно передачі меліоративної зрошувальної системи із КСП "Росія" у власність СВОК "Росія" і передачі від останнього у власність ПСП "Агросвіт".

              Суди встановили, що згідно рішення одинадцятої сесії Новонаталівської сільської ради від 14.07.2004 року № 77 на баланс Новонаталівської сільської ради прийнято внутрішньогосподарську меліоративну систему. Зазначене рішення сільської ради в установленому порядку не визнано незаконним.

              Розпорядженням Чаплинської районної державної адміністрації від 18.09.2003 року № 391 було створено районну комісію з питань передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем  в комунальну власність територіальних громад сіл та селищ району, а також передбачено ряд заходів, направлених на передачу меліоративних систем  територіальними громадами.

              Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом від 18.11.2003 року створена комісія здійснила інвентаризацію зрошувальних земель та основних меліоративних органів, передала внутрішньогосподарську зрошувальну систему в комунальну власність територіальної громади Новонаталівської сільської ради.   

               Крім того, оскільки предметом позову є визнання права власності саме за ПСП "Агросвіт", тому останній повинен був надати докази належності йому спірної зрошувальної системи.

                Суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що в матеріалах справи наявні належним чином завірені пояснення засновника ПСП "Агросвіт", які свідчать про відсутність в приватного підприємства прав власності на спірне майно, а також те, що рада засновників СВОК "Росія" пояснила, що внутрішньогосподарська зрошувальна система передавалася ПСП "Агросвіт" тільки в тимчасове безоплатне користування, оскільки вона підлягала передачі в комунальну власність.

                Тобто, не є доказом права власності юридичної особи на майно факт його перебування на її балансі, оскільки останній є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату і тому не визначає підстав перебування у власності юридичної особи.

                 Суд попередньої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання ПСП "Агросвіт" на перевід боргу СВОК "Росія" на ПСП "Агросвіт", а відповідно передачу майна під переведену заборгованість, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази.

                 Вищевикладені обставини свідчать про відсутність правових підстав для визнання права власності ПСП "Агросвіт" на внутрішньогосподарську меліоративну систему колишнього колгоспу "Росія".        

           За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.   1115 , 1117,  11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Касаційну скаргу ПСП "Агросвіт" залишити без задоволення.

    2.   Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року залишити без змін.

Головуючий                                                                        Н.Г. Ткаченко

Судді                                                                                С.С. Разводова

                                                                                  Л.Й. Катеринчук