ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

02 листопада 2006 р.

№ 2/33

 

    Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. -головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.,

 

розглянувши касаційну скаргу

Підприємця ОСОБА_1

 

на постанову

від 23.08.2006

 

Львівського апеляційного господарського суду

 

у справі господарського суду Івано-франківської області  № 2/33

 

за позовом

Підприємця ОСОБА_1

 

до	- Управління освіти і науки виконкому Івано-Франківської міської ради  - Виконкому Івано-франківської міської ради - Івано-Франківської загальноосвітньої школи І ступеня № 27 - Івано-Франківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4

 

про	спонукання укласти договори

за участю представників сторін:

-          позивача                                 ОСОБА_1

-          відповідача-1                         Сапіжак М.М., Мниха І.М., Семочко М.Р.

-          відповідача-2                         Ганчака О.В.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.2006 у справі № 2/33 (суддя Круглова А.М.) позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - про зобов'язання Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради укласти договори про закупівлю послуг з харчування учнів шкіл НОМЕР_1 та НОМЕР_2 м. Івано-Франківська задоволені. Відповідачів, залучених до участі у справі ухвалою від 31.03.2006, Івано-Франківську загальноосвітню школу І ступеня НОМЕР_2 та Івано-Франківську загальноосвітню школу Іступенів НОМЕР_1 зобов'язано до 15.04.2006 укласти з позивачем - підприємцем ОСОБА_1 - договори про закупівлю послуг з харчування учнів загальноосвітніх шкіл у 2006 році на умовах проекту договору, поданого позивачем. В разі не підписання договорів до 15.04.2006, вони вважатимуться укладеними з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення мотивоване обґрунтованістю та підставністю позовних вимог, зокрема, тим, що у відповідності до ст. 29 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” замовник акцептує тендерну пропозицію, яка визнана найкращою за результатами оцінки, та укладає з учасником-переможцем договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, між тим, матеріали справи свідчать про безпідставне ухилення навчальних закладів, на яких було покладено обов'язок підписання договорів про надання послуг з організації харчування учнів, від укладення цих договорів з позивачем, визнаного переможцем.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Мурської Х.В., суддів Давид Л.Л., Кравчук Н.М.), здійснюючим апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргами  Івано-Франківської загальноосвітньої школи І ступеня НОМЕР_2 та Івано-Франківської загальноосвітня школа І-Ш ступенів НОМЕР_1, постановою від 23.08.2006 рішення у справі скасувала, в задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 відмовила.

Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд всупереч встановленому процесуальними нормами порядку господарського судочинства, прийняв рішення по відношенню до відповідачів, вимоги до яких позивачем не заявлялись, отже, як наслідок, прийняте судом рішення не відповідає приписам постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 N 11 “Про судове рішення”, і підлягає скасуванню.

Підприємець ОСОБА_1 з постановою у справі не згодна, в поданий касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити без змін. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за  її переконанням, відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права, крім чітко визначених випадків, може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Обставини, які встановлені судами обох інстанцій, аналіз ними норм матеріального права свідчать, що спір по суті вирішено правильно, оскільки Івано-Франківська загальноосвітня школа І ступеня НОМЕР_2 та Івано-Франківська загальноосвітня школа І-Ш ступенів НОМЕР_1 незаконно ухиляються від укладення договорів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з Протоколом засідання єдиного постійно діючого тендерного комітету з проведення тендерних закупівель за державні кошти, затвердженого Головою тендерного комітету 10.01.2005 та підписаного усіма присутніми членами тендерного комітету, переможцем торгів по лотам  № 4 (школа НОМЕР_1), № 16 (школаНОМЕР_2), № 20 (школа НОМЕР_3) та № 25 (школа НОМЕР_4) обрано підприємця ОСОБА_1

 У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 29 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 № 1490-Ш (в редакції, що діяла на момент проведення тендеру) замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки і протягом п'яти календарних днів з дня акцепту надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчений, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки. З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.

 Згідно з ч. 2 ст. 34 цього ж Закону договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України.

  Позовні вимоги підприємця ОСОБА_1, обраного переможцем відкритих торгів із закупівлі послуг з харчування учнів загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська на 2006 рік, про зобов'язання укласти відповідні договори про закупівлю послуг з харчування учнів шкіл НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на 2006 рік, спрямовувались до Управління освіти і науки виконкому Івано-Франківської міської ради, як до замовника торгів, і ґрунтувались на нормах ст. ст. 11, 650 ЦК України та ст. 29 Закону України “Про закуплю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що такі договори з позивачем мають бути укладені навчальними закладами (школами), на яких тендерною документацією було покладено обов'язок їх підписання, і яким позивач на виконання вимог цієї документації та Закону України “Про закуплю товарів, робіт і послуг за державні кошти” надсилав проекти договорів про надання послуг з організації харчування учнів, однак, від укладення цих договорів з позивачем, визнаного переможцем, навчальні заклади, залучені до участі у справі в якості відповідачів ухвалою суду від 31.03.2006, безпідставно ухилились.

Визначаючи особу, яка є замовником торгів і має укласти з позивачем  договори про надання послуг з організації харчування учнів шкіл НОМЕР_1 та НОМЕР_2, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з Наказом Міністерства економіки України від 26.12.2000 № 280 (втратив чинність 17.04.2006), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за № 20/5211, про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, органам місцевого самоврядування було рекомендовано створити постійно діючі єдині тендерні комітети для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області, бюджету міста та області (єдиний районний, міський та обласний тендерний комітет), склад і положення про які затверджуються відповідною радою.

У відповідності з п. 3 даного Наказу у разі створення єдиного постійно діючого тендерного комітету для проведення процедур закупівлі за кошти відповідного місцевого бюджету замовником визнається відповідна рада, яка в даному випадку діє в інтересах платника (платників) - розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету, що фіксується згодом у багатосторонньому договорі про закупівлю ( замовник - відповідна рада, платник - фактичний розпорядник (одержувач) коштів та учасник-переможець процедури закупівлі, обраний за її результатами).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно Тендерної документації по відкритих торгах із закупівлі послуг з харчування учнів загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська на 2006 рік, затвердженої 03.12.2005 Головою єдиного тендерного комітету, замовником торгів з надання послуг по харчуванню учнів загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська у 2006 році є Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Згідно розділу ІІІ Тендерної документації договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Договір про закупівлю послуг з харчування учнів загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська на 2006 рік укладається між керівником навчального закладу та учасником-переможцем за погодженням керівника управління освіти і науки та набирає чинності з дня його підписання обома сторонами.

Протоколом засідання єдиного постійно діючого тендерного комітету з проведення тендерних закупівель за державні кошти, затвердженим Головою тендерного комітету 10.01.2006, секретаря тендерного комітету управління освіти і науки зобов'язано направити акцепт переможцям та повідомлення учасникам торгів про результат торгів, протягом визначеного ст. 29 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” терміну, укласти з переможцями торгів договір щодо надання послуг з харчування учнів загальноосвітніх шкіл міста.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 29 Закону України “Про закуплю товарів, робіт і послуг за державні кошти” Управлінням освіти і науки підприємцю ОСОБА_1 надіслане повідомлення про акцепт за № НОМЕР_1.

З аналізу викладеного та з врахуванням того, що направлене підприємцю ОСОБА_1 повідомлення про акцепт від 08.02.2006, підписане начальником Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, свідчить про погодження Управлінням освіти і науки умов договорів про закупівлю послуг з харчування учнів загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська на 2006 рік між ПП ОСОБА_1 та керівниками навчальних закладів, в т.ч. школи НОМЕР_1 та школи НОМЕР_2, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, дійшов висновку, що саме ці навчальні заклади зобов'язані укласти відповідні договори з позивачем.

Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок судів попередніх інстанцій є передчасним і не є беззаперечним, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України “Про закуплю товарів, робіт і послуг за державні кошти” замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано. У цьому Законі визначено термін “замовник” як розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому, замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю.

            За змістом пунктів 2.1, 2.3 Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 26.12.2000 № 280 (в редакції, що діяла на час проведення тендеру), тендерний комітет утворюється в організації (установі, підприємстві),  яка  визнається замовником закупівлі відповідно до

Закону України “Про закупівлю товарів,  робіт і послуг за державні кошти”, та створюється керівництвом організації-замовника.

         Отже, виходячи з системного аналізу приписів зазначених норм слід дійти висновку, що замовником, який зобов'язаний укласти договір про закупівлю, є розпорядник державних коштів, яким створено тендерний комітет, що проводить процедуру закупівлі.

         Таким чином, рішення суду першої інстанції про зобов'язання навчальних закладів (шкіл НОМЕР_1 та НОМЕР_2)) укласти відповідні договори не  ґрунтуються на приписах чинного законодавства і винесене за відсутності до них таких позовних вимог, оскільки ці відповідачі були залучені до справи в день прийняття рішення, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 24 ГПК України щодо обов'язку суду розпочати розгляд справи заново.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, правомірно зазначивши про таке порушення, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції внаслідок процесуальних порушень щодо таких відповідачів і відмови в позові. При цьому, в порушення вимог ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції ухилився від повторного розгляду справи щодо залучених відповідачів і, в свою чергу, не розглянув по суті позовні вимоги щодо першого відповідача -  Управління освіти і науки виконкому Івано-Франківської міської ради, в оскаржуваній постанові не навів будь-яких доводів, за якими відхилив позовні вимоги, спрямовані позивачем саме до Управління освіти і науки як до замовника.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності  і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним приписам та вимогам ст. 84 ГПК України, в т.ч. щодо дослідження проекту договору і встановлення умов, на яких сторони зобов'язані укласти договори, не відповідає, одночасно, за всіх вищевикладених обставин, постанова суду апеляційної інстанції також не може вважатись законною і обґрунтованою.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

           Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України          

 

П О С Т А Н О В И В :

    Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 у справі № 2/33 господарського суду Івано-франківської області  та рішення господарського суду від 31.03.2006 у цій справі скасувати.

  Справу направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

     Касаційну скаргу Підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Головуючий суддя                                                                      Грейц К.В.

 

С у д д і                                                                                          Бакуліна С.В.

                                                                                                      

                                                                                          Глос О.І.