Справа № 22-ц-142/12 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й.

Категорія - 45 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Курій Н.М.,

суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.,

за секретаря Винарчика О.П.,

з участю відповідача ОСОБА_2, представника позивача Кожушко Л.Ф., третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 лютого 2011 року у справі за позовом Магерівської селищної ради до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28 лютого 2011 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди щодо користування земельною ділянкою, розміром 0,038 га, яка належить до земель запасу Магерівської селищної ради і знаходиться в АДРЕСА_2 межуючи з земельними ділянками на АДРЕСА_2 шляхом демонтажу загорожі, встановленої ОСОБА_2 на даній земельній ділянці.

В зобов'язанні ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою розміром 0,038 га громадянам, які проживають в квартирах житлового будинку в АДРЕСА_2 -відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2, подавши на нього апеляційну скаргу.

Апелянт вважає рішення суду незаконним, таким що не відповідає вимогам закону та прийняте з порушенням процесуальних норм.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що при розгляді даної справи суд не прийняв до уваги докази, що були ним наведені, та неправомірно відмовив у дослідженні їх.

Зокрема, апелянт зазначає, що у судовому засіданні надав пояснення, що позовна заява Магерівської сільської ради складена на підставі незаконних документів, а саме: документів про приватизацію АДРЕСА_2 схемі-плану земельної ділянки до цього будинку та рішенню Магерівської сільської ради №14 від 28.12.2006 року, яке на підставі протесту прокурора Жовківського району було скасовано рішенням Магерівської сільської ради №40 від 10.09.2010 року.

Апелянт вказує, що надав пояснення районному суду про те, що земельну ділянку, площею 0.038га, на яку він претендує, самовільно не захоплював і нею не користувався, а щодо встановлення ними огорожі довжиною 6 метрів, якою він відгородився від земельної ділянки ОСОБА_4, то це вимушена дія, оскільки гуси заходили на його город і нищили городину.

Також, апелянт зазначає, що звертав увагу районного суду на те, що мешканці будинку АДРЕСА_2 вже тривалий час незаконно користуються земельною ділянкою, площею 0.013га без належних на це рішень, проте, ці доводи районний суд до уваги не прийняв.

Не погодившись із прийнятим судом по справі рішенням, та вважаючи його незаконним і необґрунтованим, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про зобов'язання Магерівської сільської ради надати йому земельну ділянку, площею 0,038га як власнику будинку АДРЕСА_2

Заслухавши суддю-доповідача, сторін у справі, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 300 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 успадкував дві половини житлового будинку в АДРЕСА_2 та дві земельні ділянки за цими адресами, які приватизували його спадкодавці, а саме: ОСОБА_6 (державний акт про право власності на землю ІІІ-ЛВ № 005089 від 12.12.2001 року) (а.с.5), ОСОБА_7 (державний акт про право власності на землю від 22.10.2001 року серії ІІІ-ЛВ № 005065) (а.с.17).

Зазначені земельні ділянки були приватизовані за заявами спадкодавців ОСОБА_2 згідно земельно-облікових документів та рішень Магерівської селищної ради, які ніким не оскаржувались. Отже, відповідач ОСОБА_2 набув право власності на дві земельні ділянки в конфігурації, визначеній двома вищезазначеними Державними актами.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання відповідача на викопіювання земельної ділянки АДРЕСА_2 станом на 1955 рік, виготовлене Червоноградським МБТІ, у якому зазначено, що у фактичному користуванні за адресою: АДРЕСА_2 є земельна ділянка площею 2350,2 м.кв.

Згідно із актом узгоджувальної комісії Магерівської селищної ради від 10.06.2008 року, ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,038 га, відгородивши її металевою сіткою, а тому його зобов'язано в двотижневий термін звільнити цю земельну ділянку.

Відповідно до рішення Магерівської селищної ради №14 від 28.12.2008 року, ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність для обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд земельну ділянку, площею 0,11 га в АДРЕСА_2

З рішення Магерівської селищної ради №40 від 10.09.2010 року встановлено, що рішення Магерівської селищної ради від 28.12.2008 року №14 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки в АДРЕСА_2»скасовано і земельну ділянку, площею 0,11 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 переведено в землі запасу селищної ради.

Відповідно до викопіювання присадибних земельних ділянок на АДРЕСА_2 встановлено площі, розміри та конфігурації земельних ділянок ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та спірна земельна ділянка, що самовільно захоплена ОСОБА_2, площею 0,038 га., відгороджена металевою сіткою (а.с.47).

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право та його державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю , навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій , що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, районний суд правильно дійшов висновку про задоволення позовної вимоги Магерівської селищної ради про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди щодо користування земельною ділянкою розміром 0,038 га, яка належить до земель запасу Магерівської селищної ради і знаходиться в АДРЕСА_2 межуючи з земельними ділянками на АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати загорожу, встановлену на даній земельній ділянці.

Районним судом правильно встановлено, що відповідно до рішення Магерівської селищної ради №40 від 10.09.2010 року земельна ділянка, площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в яку входить і спірна земельна ділянка, переведено в землі запасу селищної ради, яка і є власником та розпорядником спірної земельної ділянки.

За таких обставин, суд першої інстанції в частині вимог позивача Магерівської селищної ради про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою, розміром 0,038 га громадянам, які проживають в квартирах житлового будинку на АДРЕСА_2 правильно відмовив в позові. При цьому, суд виходив з того, що зазначена земельна ділянка не є у власності чи користуванні третьої особи ОСОБА_4 чи громадян, що проживають в квартирах житлового будинку на АДРЕСА_2, а відтак, ці особи не набувають права власності чи права користування спірною земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги аналогічні запереченням відповідача, які досліджувались судом першої інстанції та їм надана оцінка у рішенні суду.

Ураховуючи наведене, й те, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та на висновки суду не впливають, колегія суддів вважає, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, зібраним доказам дана оцінка, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України, тому колегія суддів доходить висновку, що рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: