Справа № 22-ц-418/12 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І.

Категорія: 45 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Курій Н.М.,

суддів: Кота І.Н., Шумської Н.Л.,

за секретаря Винарчика О.П.,

з участю позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, апелянта ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 на ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району про визнання права на приватизацію земельної ділянки та зобов'язання органу місцевого самоврядування вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваною ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 травня 2011 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та представником Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району та закрито провадження у справі за вищезазначеним позовом.

Ухвалу суду оскаржили ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, подавши на неї апеляційну скаргу, в якій зазначили, що ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 травня 2011 року порушені їх права як суб'єктів права власності нерухомого майна.

Апелянти зазначають, що районний суд при постановленні ухвали про визнання мирової угоди не з'ясував обставини справи, що мають значення, а саме, що вони є співвласниками житлового будинку з господарськими спорудами на АДРЕСА_1 та належна для обслуговування будинковолодіння земельна ділянка, площею 0,46га розміщена таким чином, що межує з земельною ділянкою ОСОБА_2, і заїзд до їхнього господарства можливий виключно через спільний заїзд.

Оскільки ОСОБА_2 щодо користування ними спільним заїздом заперечувала, то вони були змушені звернутися до Прибужанівської сільської ради та з позовом до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області із вимогами: про визнання дій Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району шостого демократичного скликання неправомірними та про скасування рішення № 04 четвертої сесії Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району шостого демократичного скликання від 24 березня 2011 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, які передаються у власність ОСОБА_2; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їм перешкоди у користуванні спільним заїздом до їхнього будинковолодіння на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу залізної брами та дерев'яного паркану для спільного заїзду, в межах відповідно до розмірів, визначених комісією Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району в акті від 23 червня 2010 року.

Апелянти зазначають, що в забезпечення їхнього позову районним судом була постановлена ухвала про забезпечення позову шляхом заборони Прибужанівській сільській раді Кам'янка-Бузького району Львівської області вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності відповідачці - ОСОБА_2 на земельні ділянки, що розміщені на АДРЕСА_1 та видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на вищезазначені земельні ділянки до вирішення справи по суті.

Апелянти звертають увагу, що сторони по справі ОСОБА_2 та Прибужанівська сільська рада Кам'янка-Бузького району свідомо замовчали вищенаведені обставини, що були їм відомі та, як наслідок, ввели районний суд в оману, що привело до постановлення ухвали, яка суперечить вимогам ч. 5 ст. 175 ЦПК України, а саме порушує права суміжних землевласників - апелянтів по справі.

Апелянти просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду - скасувати з таких підстав.

Судом встановлено, що апелянти ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та позивач ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами земельних ділянок на АДРЕСА_1

Матеріалами справи встановлено, що питання щодо встановлення меж спільного заїзду до будинковолодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 неодноразово вирішувалось Прибужанівською сільською радою.

Вищенаведене підтверджується долученими до матеріалів справи актами, зокрема:

- актом Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району від 23 червня 2010 року (а.с.19), яким встановлені межі спільного заїзду до господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_6;

- актом Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району від 05 листопада 2010 року (а.с.20), яким встановлено, що ОСОБА_2 чинить перешкоди у користуванні спільним заїздом ОСОБА_6 шляхом закриття брами на замок.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Із змісту ст.118 Земельного кодексу України вбачається, що безоплатній приватизації підлягають земельні ділянки, які перебувають у користуванні зацікавленого громадянина.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Матеріалами справи встановлено, що, передаючи у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, сторони по справі Прибужанівська сільська рада Кам'янка-Бузького району та ОСОБА_2 приховали той факт, що частина земельної ділянки ОСОБА_2 перебуває у спільному користуванні із суміжним землекористувачем ОСОБА_6, а саме, спільний заїзд розміри і конфігурація якого встановлені в акті від 23 червня 2010 року.

З огляду на наведене, районний суд, в порушення вимог ч. 5 ст. 175 ЦПК України, закрив провадження у справі, постановивши ухвалу про визнання мирової угоди.

Згідно із п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадження у справі і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись п.4 ч.1 ст.309, п.4 ч.2 ст. 307, п.4 ч.1 ст.311, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 травня 2011 року скасувати, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий:

Судді: