РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/3776/2012Головуючий суду першої інстанції:Родькіна Л.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.
РІШЕННЯ
"14" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіСокола В.С.,
СуддівБолотова Є.В., Пономаренко А.В.,
При секретаріУрденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ТОВ «Глобус», ТОВ «Транс - Тур», третя особа - ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Сімферопольського районного суду АРК від 23 березня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
12 жовтня 2011 р. ОСОБА_7, ОСОБА_7 звернулися до суду з вище зазначеним позовом. Вказали, що внаслідок ДТП з вини водія автобуса «Богдан» ОСОБА_8, який знаходився з ТОВ «Транс- Тур»(власник джерела підвищеної небезпеки) у трудових відносинах, загинула донька і сестра - ОСОБА_9
ОСОБА_7 просив стягнути з ТОВ «Глобус» витрати, а саме: 1482 грн. на ритуальні послуги, 8400 грн. на поминки, 8990, 25 грн. на пам'ятник і огорожу, 263 грн. транспортних послуг на перевезення померлої, з ТОВ «Транс- Тур» - 510 грн. франшизи, 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_7 просив стягнути з ТОВ «Транс- Тур» 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також позивачі просили стягнути солідарно з ТОВ «Глобус» і ТОВ «Транс- Тур» 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 23 березня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Транс - Тур» на користь ОСОБА_7 2550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 7,50 грн. витрат на ІТЗ. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 і ОСОБА_7 відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Транс - Тур» на користь держави 17, 50 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_7 просять рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову повністю. Вказують на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Інші сторони рішення суду не оскаржили.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_7, ОСОБА_7, їх представник ОСОБА_10 підтримали апеляційну скаргу за її доводами, представник ТОВ «Глобус» ОСОБА_11 просила скаргу відхилити за безпідставністю доводів, вважала подання позову передчасним за причиною ненадання страховику позивачами необхідних документів.
Представник ТОВ «Транс - Тур» в засідання апеляційного суду, будучи оповіщеним у встановленому порядку про час та місце судового розгляду (а.с. 165), не з'явився, жодного клопотання суду не надав.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Апеляційним судом в судовому засіданні 14 листопада 2012 р. була прийнята відмова позивачів від позову в частині вимог до ТОВ «Транс- Тур» про стягнення 510 грн. франшизи, рішення суду в цій частині скасоване і провадження по справі закрито.
Встановлено, що 13 червня 2010 р. за участю третьої особи ОСОБА_8 - водія ТОВ «Транс-Тур», цивільно-правова відповідальність якого застрахована ТОВ «Глобус» згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії полісу з 20 грудня 2009 року по 19 грудня 2010 року (а.с. 27), відбулась дорожньо-транспортна пригода (страховий випадок і з чим сторони не спорять), внаслідок якої загинула ОСОБА_12
На час перегляду справи кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_8 направлена апеляційним судом АРК на новий розгляд до суду першої інстанції з мотивів м'якості покарання.
За правилами ч.1 ст. 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків. Підстави відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, передбачені ст. 1187 ЦК України, згідно ч. 5 якої покладається відповідальність за завдану шкоду, доки не доведено, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладання такого договору
Згідно статті 6 вказаного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно до положень ст. 22.1 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Ст. 22.3 передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Зі змісту статей 23, 24 Закону вбачається, що шкодою, яка підлягає відшкодуванню страховиком, є шкода, пов'язана, зокрема з лікування потерпілого, а саме: обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, та шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана із смертю потерпілого.
Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування визначені статтею 37 Закону, відповідно до якої, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.
Звернення позивача безпосередньо до суду протягом встановленого Законом строку не може бути підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, оскільки таке звернення є реалізацією особою свого права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. З огляду на зазначене, доводи представника страховика про передчасність позову являються безпідставними, тим більше при наявності подачі ОСОБА_7 заяви страховику (а.с. 28).
Згідно ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які взяли на себе витрати з поховання (п. 27.1). Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати (п. 27.5).
Відповідно до п. 2 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 р. N 193, поховання тіла померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого, поховання здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого (далі - Замовник). Зазначені особи можуть доручити здійснення поховання у відповідності до чинного законодавства іншій фізичній чи юридичній особі на підставі письмового договору, істотними умовами якого є: найменування сторін; предмет договору; перелік послуг, їх вартість, особливості та терміни виконання; порядок розрахунків; права, обов'язки та відповідальність сторін; умови зміни або припинення дії договору; порядок вирішення спорів; дата і місце укладання договору.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відповідно до ст. 459 ЦК у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати.
Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.
Таким чином, оскаржуване рішення в порядку п. 4 ст. 309 ЦПК України про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 до ТОВ «Глобус» в частині відшкодування вартості ритуальних послуг, витрат на пам'ятник і огорожу, транспортні послуги (перевезення тіла померлої), моральної шкоди, про відмову у задоволені позову до ТОВ «Транс-Тур» в частині відшкодування моральної шкоди і витрат на правову допомогу, колегія суддів скасовує і ухвалює в цій частині нове рішення про задоволення позову частково, оскільки суд неправильно застосував до правовідносин сторін вище зазначені норми матеріального права.
В цій частині колегія суддів вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано послався на законодавче обмеження розміру моральної шкоди (вказано вище), але з порушенням норм матеріального права стягнув дану суму не із страховика, а з володільця джерела підвищеної небезпеки.
Тому колегія суддів стягує з ТОВ «Глобус» на користь ОСОБА_6 1390 грн. в рахунок відшкодування вартості ритуальних послуг (а.с. 145 - перелік необхідних і вартість мінімальних ритуальних послуг), 263 грн. витрат транспортних послуг по перевезенню тіла померлої (а.с. 22). Також колегія суддів стягує і заявлені позивачем 8990, 25 грн. витрат на пам'ятник і огорожу. Щодо розміру цієї суми, то суд виходить із наступного.
Перегляд справи неодноразово ухвалами суду продовжувався для вияснення розміру граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у м. Сімферополі. Судом до Міністерства соціальної політики АРК 09 липня 2012 р. (а.с. 126), до Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства АРК 25 липня 2012 р. (а.с. 131), до Міністерства соціальної політики АРК(повторно) і до Сімферопольської міської ради 03 жовтня 2012 р. (а.с. 147), до Міністерства соціальної політики АРК(в третій раз) і до Сімферопольської міської ради (повторно) 31 жовтня 2012 р. (а.с. 164) були направлені залишені без конкретної відповіді запити щодо граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у м. Сімферополі з посиланням на те, що даний розмір витрат встановлюється підприємствами, діяльність яких пов'язана із виготовленням таких пам'ятників і огорож. В цій частині колегія суддів наголошує, що представник відповідача ОСОБА_11 не спростувала потрачені позивачем 8990, 25 грн. витрат на пам'ятник і огорожу з урахуванням того, що в судовому засіданні позивачами були надані письмові докази про розмір такої суми - 11 800 грн. (а.с. 175-178).
З володільця джерела підвищеної небезпеки ТОВ «Транс- Тур» колегія суддів стягує по 45 000 грн. кожному із відповідачів в рахунок відшкодування моральної шкоди. В цій частині виходить із того, що ухваленим раніше рішенням суду на користь матері загиблої було стягнуто 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Позивачі - батько і рідний брат також являються близькими родичами померлої, смерть рідної людини та ще у такому молодому віці - це невозвратні втрати, суд вважає що такий грошовий розмір максимально мінімізує дані втрати і допоможе позивачам нормалізувати життєві зв'язки.
Згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З огляду на положення ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України стягненню підлягають з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6 72, 96 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, виходячи з того, що 01 березня 2012 р. особа, яка надавала позивачеві правову допомогу, приймала участь у судовому засіданні тривалістю 41 хвилину(0, 68 години), тобто 40% х 1073 грн. х 0, 68= 729, 64 х 25%(пропорційно до розміру задоволених позовних вимог)=72, 96 грн.
В решті вирішення вимог позову колегія суддів погоджується із висновком суду у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 8400 грн. витрат на поминки, оскільки дані витрати не відносяться до витрат на поховання і в цій частині оскаржуване рішення залишається без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 316, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_13 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Сімферопольського районного суду АРК від 23 березня 2012 року про відмову у задоволенні позову до ТОВ «Глобус» в частині відшкодування вартості ритуальних послуг та витрат на пам'ятник і огорожу, транспортних послуг, відшкодування моральної шкоди, відмову у задоволенні позову до ТОВ «Транс-Тур» в частині відшкодування витрат на правову допомогу, стягнення 2 550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову частково.
Стягнути з ТОВ «Глобус» на користь ОСОБА_6 1390 грн. в рахунок відшкодування вартості ритуальних послуг та 8990, 25 грн. витрат на пам'ятник і огорожу, 2 550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 263 грн. транспортних послуг.
Стягнути з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 45 000 грн. кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди, 72, 96 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
В решті це ж рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.