АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ - 03680, вул. Солом'янська 2-а
Справа №22 -ц/2690/14918/12
Головуючий у 1-й інстанції - Неганова Н.В.
Доповідач - Кирилюк Г.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Шияні М.М.
з участю представника позивача Целуйко М.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСАБАНК» до ОСОБА_2 про розірвання договору кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2012 року,-
встановила:
у квітні 2009 року Акціонерний комерційний банк «ІМЕКСБАНК» звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням доповнень та уточнень просив розірвати договір кредиту №63-07 від 08.06.2007 року та звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в загальному розмірі 115 735,56 доларів США, шляхом проведення прилюдних торгів. Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації просив встановити на рівні 81 363 доларів США, відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості квартири станом на 14.05.2009 року.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2012 року позов задоволено. Розірвано договір кредиту №63-07, укладений 08.06.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_2 Звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 55,5 кв.м., жилою площею 28,9 кв.м., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем за договором кредиту №63-07 від 08.06.2007 року в загальному розмірі 115 735 доларів США 56 центів, що в гривневому еквіваленті становить 917 308 гривень 45 копійок, а саме: суми кредиту - 88 164 долари США, що еквівалентно за курсом НБУ 698 779 грн.05 коп.; суми процентів - 20 189 доларів США 51 цент, що еквівалентно за курсом НБУ 160 020 грн. 04 коп.; пені за прострочення сплати кредиту - 5030 доларів США 56 центів, що еквівалентно за курсом НБУ 39 871 грн.68 коп.; пені за прострочення сплати процентів - 2 351 долар США 49 центів, що еквівалентно за курсом НБУ 18 637 грн.69 коп., шляхом проведення прилюдних торгів.
Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні гривневого еквіваленту 81 363 доларів США на день проведення прилюдних торгів. Вирішено питання відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає ухвалене по справі рішення незаконним та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими. З цих підстав просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначила, що згідно змісту звіту про оцінку, його результати повністю залежать від адекватності та точності наданої інформації замовником і від зроблених припущень. Разом з тим, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При ухваленні рішення судом не враховано, що у позивача відсутні підстави для пред'явлення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором не направлялась. Нарахування відсотків та штрафних санкцій після закінчення строку користування кредитом , а саме 13 березня 2009 року, є безпідставним. Всупереч ч.1 ст. 533 та ч.1 ст. 524 ЦК України суд в оскаржуваному рішенні вказав суму боргу та початкову ціну об'єкта іпотеки в іноземній валюті, а також не врахував заяву відповідача щодо зниження неустойки у разі задоволення позову.
В судовому засіданні відповідачка апеляційну скаргу підтримала та просить її задовольнити.
Представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.06.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» (кредитор) та ОСОБА_2.(позичальник) укладено договір кредиту №63-07, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 90 000 доларів США зі сплатою 14% річних, повернення яких має здійснюватись у визначеному в договорі порядку за графіком, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 07.06.2012 року, а також сплатою пені в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.
19.06.2007 р. сторони дійшли згоди з 19.06.2008 р. встановити відсоткову ставку за користування кредитом на рівні 16% річних, а 04 липня 2008 року дійшли згоди щодо встановлення відсоткової ставки на рівні 18% річних, визначили порядок погашення суми заборгованості згідно з графіком тощо.
08.06.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір на забезпечення вимог банку за кредитним договором №63-07 від 08.06.2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1, загальною площею 55,50 кв.м., що належить відповідачу.
Судом встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за договором, проте відповідачка не виконувала свої зобов'язання відповідно до умов договору. Станом на 06.05.2010 року загальна заборгованість відповідачки становить 115 735 доларів США 56 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 917 308 грн. 45 коп.
Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом встановлено, що відповідачка не виконала вимогу позивача від 09.02.2009 р. про усунення порушень з вимогою проведення погашення основної заборгованості по кредиту, процентів та штрафних санкцій.
Крім цього, не отримання письмової вимоги банку про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки відповідачка, як іпотекодавець, у судовому засіданні мала можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та підлягають відхиленню.
Оскільки кредит правомірно був виданий позичальнику в іноземній валюті, судом першої інстанції правомірно зазначено в своєму рішенні суму заборгованості в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки відповідачем не було виконано свої зобов'язання, судом правомірно стягнуто заборгованість з урахуванням відсотків та пені , що виникла станом на 06.05.2010 р., що також не суперечить умовам кредитного договору.
Оскільки розмір неустойки порівняно з сумою заборгованості по кредитному договору є невеликим, скрутне фінансове становище відповідача та перебування на її утриманні доньки, яка самотужки виховує її онуку, ІНФОРМАЦІЯ_1, не є обставинами, що мають істотне значення для зменшення її розміру відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України.
Рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.
Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апелянта в тій частині, що визначена судом початкова вартість предмету іпотеки з метою його подальшої реалізації ґрунтується на припущеннях.
Як вбачається з п.1.4 іпотечного договору від 08.06.2007 р., заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 160 000 доларів США (а.с.34).
Згідно звіту про оцінку ринкової вартості предмету іпотеки, складеного ТОВ «Експерт» 14.05.2009 року, ринкову вартість квартири визначено в розмірі 81 363 доларів США. При цьому оцінювач не проводив особисте обстеження об'єкту, його думка стосовно вартості об'єкту є дійсною лише на дату її складення (а.с.42- 57).
Зважаючи на те, що оцінка проведена 14.05.2009 р., а рішення по справі ухвалене 07.08.2012 року, погоджена між сторонами заставна вартість квартири істотно відрізняється від вартості, визначеної спеціалістом, колегія суддів вважає доцільним рішення суду першої інстанції в цій частині змінити, зазначивши, що початкова ціна предмета іпотеки за іпотечним договором від 08 червня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_2 встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експортом) на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій.
В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307-309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2012 року в частині встановлення початкової ціни предмета іпотеки змінити.
Зазначити, що початкова ціна предмета іпотеки за іпотечним договором від 08 червня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_2 встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експортом) на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: