АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 року. м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2011 року позивачка звернулася із позовом до відповідача, уточнивши який зазначила, що із 03 червня 1999 року до 09 грудня 2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

20 жовтня 2000 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 було посвідчено два договори купівлі-продажу, згідно першого позивачка продала належну їй та її дочці ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_4 за 10 800 грн. та за вилучені кошти за другим договором була придбана квартира АДРЕСА_1.

Зазначаючи, що вказана квартира набута позивачкою за її особисті кошти, просила визнати за нею право власності на 1\2 частку АДРЕСА_1.(а.с. 1-16)

Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що квартира придбана за 71 680 грн., в цих грошах більша частка надана відповідачем з власних заощаджень. (а.с. 68-70)

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06.04.2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково визнано за позивачкою право власності на 1\4 частку вказаної квартири.(а.с. 126,129-131)

В апеляційній скарзі позивачка посилалася на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення районного суду скасувати і ухвалити нове про задоволення її позову в повному обсязі. На обґрунтування скарги апелянт зазначила, що суд не врахував фактичних обставин по справі та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову. (а.с. 141-159)

В апеляційній скарзі відповідач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення районного суду скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд не врахував фактичних обставин по справі та не врахував вклад кожного із подружжя у придбанні спірної квартири. (а.с. 133-140)

В судовому засіданні ОСОБА_1, її представник ОСОБА_5 підтримали доводи своєї скарги і просили її задовольнити. ОСОБА_2, представники ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали доводи своєї скарги і заперечували проти скарги позивачки і просили її відхилити.

Третя особа ОСОБА_3 до суду не прибула, причини неявки не повідомила про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином про що у справі є докази. (а.с. 180-181) Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково за таких підстав.

Судом встановлено:

За нотаріально посвідченим договором міни від 06 квітня 1994 року ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 були власниками квартири АДРЕСА_4.(а.с. 9-11)

Із 03 червня 1999 року до 09 грудня 2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.(а.с. 6, 8)

20 жовтня 2000 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 було посвідчено два договори купівлі-продажу, згідно першого позивачка продала належну їй та її дочці ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_4 за 10 800 грн. та за другим договором ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали квартиру АДРЕСА_1 за яку сплатили 5 000 грн.

За п. 8 цього Договору квартира АДРЕСА_1 придбана і належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках.(а.с. 12, 49-50)

Предметом позову ОСОБА_1 в цьому провадженні є визнання належності позивачці майна на праві особистої приватної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

ЦК України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, встановлених ст. 376 ЦК України, а підтвердження рішенням суду існуючого в особи права власності - у випадках, встановлених ст. 392 ЦК України. В інших випадках право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Судом встановлено, що вже зазначалося вище, що у ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на підставі укладеного з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 20 жовтня 2000 року і нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу виникло право власності на спірну квартиру і держава офіційно визнала за нею це право шляхом здійснення його державної реєстрації органом БТІ про що свідчить реєстраційний запис № 8434 від 26 жовтня 2000 року.(а.с. 49-50)

Вимог про поділ майна подружжя в цьому провадженні позивачка не заявляла.

За таких обставин підстав для підтвердження наявного в ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину спірної квартири ще і в судовому порядку немає.

Вищевказаних обставин справи та вимог законодавства суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкового висновку про визнання за позивачкою права на 1\4 частку вказаної квартири всупереч наявному в матеріалах справи і не оспореному до цього часу нотаріально посвідченому договору від 20.10.2000 року за яким позивачці ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_3 в рівних частках належить спірна квартира.

За таких обставин доводи апеляційних скарг в частині помилковості рішення районного суду колегія суддів визнає обґрунтованими, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в позові.

Інші доводи скарг цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

На підставі ст. 88 ЦПК України не підлягають відшкодуванню понесені позивачкою витрати щодо сплати судового збору.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, п. 1 ч. 1 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2012 року скасувати, ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Л.Д.Махлай

В.Й.Шиманський