АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Осіпової Л.О.,

суддів Боголюбської Л.Б., Шальнєвої Т.П.,

за участю прокурора Ємця А.А.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року кримінальна справа за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернута прокурору Голосіївського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 15 травня 2012 року приблизно о 12 годині, знаходячись на вул. Піонерській в м. Біла Церква Київської області, у невстановленому слідством місці незаконно без мети збуту придбав у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований та наркотичний засіб метадон, які почав незаконно зберігати при собі. Того ж дня у період часу з 14 год. 30 хв. до 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 перевіз вищевказаний наркотичний засіб автобусом сполученням «Біла Церква-Київ» до автостанції «Південна», розташованої по проспекту Глушкова, 3 в м. Києві, де був затриманий працівниками міліції, і вказаний наркотичний засіб в подальшому у нього було виявлено та вилучено.

Повертаючи справу на додаткове розслідування відповідно до ст. 281 КПК України з мотивів неповноти досудового слідства, суд першої інстанції зазначив, що органом досудового слідства не були належним чином встановлені дані про особу ОСОБА_1, зокрема неповно встановлено його місце проживання. Судом застосовувався примусовий привід відносно ОСОБА_1, однак за адресою, за якою підсудним було надано підписку про невиїзд останній відсутній, місця реєстрації не має, і місце його перебування не відоме. За висновками суду вказані обставини перешкоджають суду встановити місце знаходження підсудного шляхом надання судового доручення та оголошення його розшуку.

В апеляції прокурор просить постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну та необгрунтовану, а справу направити до Голосіївського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.

При цьому прокурор посилається на те, що суд не зазначив підставу, за якою він направив справу для організації додаткового розслідування. Також прокурор вважає, що неявка підсудного в судові засідання свідчить про те, що він ухилився від суду, а тому суд першої інстанції повинен був вжити заходи до зміни йому запобіжного заходу та оголошення його у розшук.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України направлення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливе лише у зв'язку з неповнотою або неправильністю досудового слідства, і лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається досудове слідство, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства не з'ясовано з достатньою повнотою дані про особу ОСОБА_1, а саме про фактичне місце його проживання, що має істотне значення для вирішення справи.

Так, ОСОБА_1 в судове засідання як попереднього розгляду, так і судового розгляду справи не з'явився, повідомлення суду про дати судових засідань за адресою, вказаною слідчим в процесуальних документах, жодного разу не отримував. В подальшому постанова суду про примусовий привід підсудного органами внутрішніх справ виконана не була, оскільки за визначеною слідчим адресою він не проживає.

Дані про те, що під час досудового слідства по справі ОСОБА_1 проживав та викликався слідчим саме за адресою: АДРЕСА_1, в справі відсутні.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, в тому числі з копії паспорту підсудного, на час порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України він був знятий з реєстрації (а.с. 94, 99).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що органами досудового слідства була допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки відсутність реєстрації та даних про останнє місце проживання ОСОБА_1 перешкоджають суду з'ясувати дані, що мають істотне значення для вирішення справи, а саме дані про місце знаходження підсудного, в тому числі і шляхом оголошення його розшуку.

З урахуванням викладеного доводи апеляції прокурора про те, що судом першої інстанції не зазначено підставу направлення справи на додаткове розслідування, є неспроможними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на додаткове розслідування є законною та обгрунтованою, а тому апеляція прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року про направлення на додаткове розслідування справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

Судді:

________________ __________________ _________________

Осіпова Л.О. Боголюбська Л.Б. Шальнєва Т.П.