АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Осіпової Л.О.,

суддів Бєлан Н.О., Шальнєвої Т.П.,

за участю прокурора Ємця А.А.,

захисника ОСОБА_1,

скаржника ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві із застосуванням на підставі ст. 85-3 КПК України відеоконференції із Київським СІЗО апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури Голосіївського району м. Києва Танигіна В.В. від 21 червня 2012 року про визнання ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» цивільним позивачем по кримінальній справі № 51-3485.

В обґрунтування зазначеного рішення суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для розгляду даної скарги по суті, оскільки чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за проведенням дізнання та досудового розслідування кримінальної справи, в тому числі і з питань, які ОСОБА_2 ставив у своїй скарзі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом кримінально-процесуального закону, просить скасувати постанову суду першої інстанції та повернути справу за його скаргою на новий судовий розгляд.

При цьому скаржник зазначає, що при розгляді скарги ним було звернуто увагу суду на те, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.08.2012 р. кримінальну справу відносно нього за ч. 5 ст. 191 КК України зі стадії її попереднього розгляду було повернуто прокурору Голосіївського району для усунення виявлених порушень, проте в порушення ч. 6 ст. 234 КПК України суд відмовив в задоволенні його клопотання про припинення розгляду скарги, після чого продовжив її розгляд формально, оскільки матеріалів, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову, належним чином не дослідив, і його клопотання про витребування матеріалів кримінальної справи залишив без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника та захисника, які підтримали доводи, викладені в апеляції, та просили апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який вважав прийняте судом першої інстанції рішення законним та просив залишити оскаржувану постанову без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Доводи ОСОБА_2 про порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону при розгляді його скарги, в тому числі і щодо належної перевірки його скарги, яке на його думку полягало у неналежному дослідженні матеріалів, на підставі який було винесено оскаржувану постанову, та залишенні без задоволення його клопотання про витребування матеріалів кримінальної справи, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, з матеріалів справи убачається, що слідчим прокуратури Голосіївського району м. Києва в межах кримінальної справи № 51-3485, порушеній щодо голови правління ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, була винесена постанова від 21 червня 2012 року про визнання ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» цивільним позивачем.

Не погодившись із вказаною вище постановою, ОСОБА_2 в порядку КПК України звернувся зі скаргою до Голосіївського районного суду м. Києва, в якій, вважаючи постанову необґрунтованою та неправомірною, просив її скасувати.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури Голосіївського району м. Києва від 21 червня 2012 року про визнання ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» цивільним позивачем в порядку ст.234 КПК України, залишив її без задоволення, пославшись на те, що чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за проведеним дізнанням та досудовим розслідуванням кримінальної справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до положень ст. ст. 236-1 - 236-8 КПК України предметом судового контролю, функція якого здійснюється за правилами кримінально-процесуального закону, є постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та про закриття кримінальної справи, винесені органом дізнання, слідчим чи прокурором. Крім того, до контрольних повноважень суду відповідно до кримінально-процесуального законодавства України віднесено застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого приміщення, за виключенням невідкладних випадків, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних і інших розмов, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, крім визначених законодавством випадків.

Розгляд скарг з питань, поставлених ОСОБА_2 перед судом першої інстанції, відповідно до ч. 6 ст. 234 КПК України має відбуватися при попередньому розгляді кримінальної справи, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, або при розгляді її по суті.

Посилання ОСОБА_2 на обізнаність головуючого у справі про надходження до суду кримінальної справи з обвинувальним висновком та про проведення по ній попереднього розгляду іншим складом суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно апеляції ОСОБА_2 та його пояснень в апеляційній інстанції, попередній розгляд кримінальної справи, за результатами якого вона повернута прокурору для усунення виявлених недоліків, відбувся 15 серпня 2012 року, тобто до розгляду судом його скарги в порядку ст. 234 КПК України. Крім того, з протоколу судового засідання убачається, що, заявивши клопотання про завершення розгляду скарги, ОСОБА_2 від своєї скарги не відмовився, наполягав на її задоволенні та скасуванні постанови слідчого.

Таким чином, скарга ОСОБА_2 була розглянута відповідно до вимог ч. 6 ст. 234 КПК України, і підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури Голосіївського району м. Києва від 21 червня 2012 року про визнання ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» цивільним позивачем у кримінальній справі № 51-3485, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2, - без задоволення.

Судді:

_____________ ______________ _______________

Осіпова Л.О Бєлан Н.О. Шальнєва Т.П.