АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Осіпової Л.О.,
суддів Боголюбської Л.Б., Жук О.В.,
за участю прокурора Ємця А.А.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2011 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
кожного засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На вказаний вирок суду 21 березня 2012 року прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію з клопотанням про відновлення строку на її подачу.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 9 квітня 2012 року прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2011 року, апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду.
15 червня 2012 року прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, на вказану постанову подано апеляцію та клопотання про відновлення строку на її подачу.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року прокурору, який затвердив обвинувальний висновок, відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 9 квітня 2012 року, апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року скасувати, постановити ухвалу, якою відновити пропущений строк, визнати апеляцію прокурора такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог ст. 351 КПК України.
При цьому прокурор посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не перевірив доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, чим допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, та зазначає, що прокурор, який затвердив обвинувальний висновок у справі, не був інформований про винесення судом постанови від 18.07.2012 р., оскільки на даний час працює в прокуратурі Дніпровського району м. Києва, а прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в органах прокуратури міста не працює.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та просив постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2012 р. скасувати, відновити строк на апеляційне оскарження постанови від 9.04.2012 р. і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог ст. 351 КПК України, захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, апеляцію на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подано протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення.
Згідно з ч. 2 ст. 353 КПК України у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.
Як убачається із матеріалів кримінальної справи, постанова Голосіївського районного суду м. Києва, якою прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2011 р. та його апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду, винесена 9 квітня 2012 року (т. 5 а.с. 13-14).
15 червня 2012 року, тобто за межами строку на апеляційне оскарження, прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляцію на цю постанову і клопотання про відновлення строку на її оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, прокурор зазначив, що копію постанови прокуратура району отримала невчасно.
Відмовляючи прокурору у відновленні строку на подачу апеляції на вказану постанову, суд першої інстанції у постанові зазначив, що прокуратурою Голосіївського району м. Києва у передбаченому законом порядку і строки отримано копію постанови суду від 9 квітня 2012 року, а тому його доводи про невчасне отримання зазначеної постанови є безпідставними.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, строк на апеляційне оскарження постанови суду від 9.04.2012 р. пропущено без поважних причин.
Так, з матеріалів справи убачається, що копія вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2011 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшла до прокуратури Голосіївського району м. Києва 15.06.2011 р. (т. 4, а.с. 189).
30.09.2011 р. прокуратура Голосіївського району м. Києва була повідомлена про надходження до суду та призначення до розгляду клопотання засудженої ОСОБА_3 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду (т. 4, а.с. 232).
12.10.2011 р. прокурор приймав участь у розгляді вказаного клопотання, заперечував проти його задоволення та отримав копію прийнятого за результатами розгляду клопотання судового рішення (т. 4, а.с. 233-234, 235-236, 238).
Апеляцію на вирок суду від 31.05.2011 р. щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, було подано лише 21.03.2012 р. з клопотанням про відновлення строку на її подачу, в якому було відсутнє будь-яке обґрунтування поважності причин пропуску цього строку (т. 5, а.с. 1, 2-7).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 9.04.2012 р. прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, було відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2011 р.
Копію вказаної постанови прокуратурою Голосіївського району м. Києва отримано 11.04.2012 р. (т. 5 а.с. 16).
Проте апеляцію на вказану постанову прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, подано лише 15.06.2012 р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження (т. 5, а.с. 22-24).
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відмову прокурору у відновленні строку на апеляційне оскарження з урахуванням того, що прокурор приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, після постановлення вироку до прокуратури надходили відповідні повідомлення про подану засудженою ОСОБА_3 апеляцію, а наведені прокурором доводи про те, що прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, на даний час працює в прокуратурі Дніпровського району м. Києва, а помічник прокурора Волік О.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не працює в органах прокуратури міста, не можуть бути визнані поважними і достатніми причинами для відновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року є законною, і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 9 квітня 2012 року та визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, - без зміни.
Справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 354 КПК України відносно апеляції засудженої ОСОБА_3
Судді:
_____________ _______________ _____________
Осіпова Л.О. Боголюбська Л.Б. Жук О.В.