Судове рішення #2614148

                                                                                                                                   Справа №2-16/08

                                                                              

 

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                        

            16 травня 2008 року                                     

Богуславський районний суд Київської області  в складі :         

головуючого судді                                             Тітова М.Б.

при секретарі                                                      Давиденко М.В.

з участю   прокурора                                          Бузинного В.С.

представника Вільховецької сільської ради    Шевченко В.Д.  

представника  відповідача                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом  прокурора Богуславського району в інтересах держави в особі позивача Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області до ОСОБА_2визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним та про повернення земельної ділянки у комунальну власність, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Прокурор Богуславського району Київської області звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі позивача Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області до ОСОБА_2з вимогою про визнання державного акту на право приватної власності на землю виданого на ім'я відповідачки недійсним, посилаючись на те, що прокуратурою Богуславського району проведено перевірку стану додержання вимог законодавства на території Вільховецької сільської ради Богуславського району, під час якої було встановлено, що 14.05.1999 року відповідачка отримала державний акт серії КВ без номера на право приватної власності на землю площею 0,21 га для будівництва дачного будинку та під садівництво. Як вбачається із змісту вказаного державного акту він був виданий головою Вільховецької сільської ради Шевченко В.Д.

В той же час, в ході прокурорської перевірки встановлено, що Шевченко В.Д. вказаний державний акт не підписувала, печаткою не завіряла та не видавала і не мала права вчиняти зазначені дії, оскільки станом на 14.05.1999 року вона не обіймала посаду голови Вільховецької сільської  ради.

Відповідно до рішення сесії Вільховецької сільської ради від 27.04.1999 року № 30-6-ХХШ обов'язки Вільховецького сільського голови з 27.04.1999 року по 25.07.1999 року виконувала ОСОБА_3.

             За вказаних обставин державний акт серії КВ на право приватної власності на землю

площею 0,21 га виданий ОСОБА_2. неуповноваженою особою і його зміст не відповідає дійсності, а тому відповідно до ст.ст. 21, 203, 215 ЦК України, вказаний державний акт повинен бути визнаний недійсним.

В судовому засіданні прокурор Бузинний В.С. позов підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини. Окрім того він уточнив обгрунтування звернення з даним позовом до суду в інтересах Вільховецької сільської ради та зміст позовних вимог, зазначивши, що згідно з п.6 ч.2 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.2 ст. 3, ч.1 ст.45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як вбачається із вказаної статті Конституції України під особливою охороною держави перебуває вся земля, незалежно від того в чиїй власності вона перебуває.

В даному випадку ОСОБА_2. набула права власності на землю всупереч вимогам закону, що порушує інтереси держави та суспільні інтереси, оскільки при цьому не

дотримано встановлений державою і закріплений у ст.ст. 17,23 ЗК України (в редакції 1990 р.) порядок передачі земель у власність, видачі документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що є підставою для звернення прокурора до суду.

У позовній заяві позивачем вказано Вільховецьку сільську раду, оскільки відповідно до ст.1, ч.2.ст.2, ч.1 п.б, п.п.1 ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", сільська рада представляє спільні інтереси територіальної громади села і їй надані повноваження органів виконавчої влади (делеговані повноваження) щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Крім того, відповідно п.є ст. 12 ЗК України сільська рада наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.

Тобто, в даному випадку органу місцевого самоврядування законом надано повноваження органу виконавчої влади, а тому прокуратура Богуславського району правомірно заявила позов в інтересах Вільховецької сільської ради.

Також прокурор Бузинний В.С. в судовому засіданні зазначив, що оскільки відповідачка позов не визнала, то є підстави вважати, що в разі задоволення позову вона може не повернути в комунальну власність земельну ділянку, внаслідок чого права територіальної громади поновлені не будуть, а тому прокурор просить зобов'язати відповідачку повернути у комунальну власність Вільховецької сільської ради земельну ділянку площею 0,21 га, яку вона отримала на підставі державного акта серії КВ без номера від 14.05.1999 року.

Представник Вільховецької сільської ради Шевченко В.Д. в судовому засіданні позов прокурора підтримала і просила задовольнити вимоги прокурора з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_1. в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_2. земельну ділянку площею 0,21 га в с. Калинівка Богуславського району отримала у приватну власність на підставах встановлених законом та відповідно до рішення сесії Вільховецької сільської ради від 28.01.1994 року. Відповідачці було видано державний акт на право приватної власності на землю серії КВ 14 травня 1999 року уповноваженими на те особами. Державний акт було зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Вільховецької сільської ради і тому ОСОБА_2. у відповідності до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року набула право власності на вказану земельну ділянку. Неточності в державному акті в частині неправильного зазначення прізвища та імені відповідачки "ОСОБА_2" та неправильність зазначенні дати сесії Вільховецької сільської ради "22.01.1994 року" не є підставою для визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним, оскільки такі неточності були зроблені посадовими особами органу місцевого самоврядування та можуть бути в установленому порядку виправленими.  Відповідачка розраховувала при оформленні свого права на земельну ділянку, що посадові особи будуть діяти правомірно та в межах встановлених законом. Їй не було відомо про те, чи уповноважена особа підписала державний акт. Підпис посадової особи на державному акті була завірена печаткою Вільховецької сільської ради і сумніву у відповідачки щодо його неправильності не було. Відповідачка не повинна відповідати за те, що посадові особи не зберегли технічну документацію по відведенню земельної ділянки. Достатніми доказами про правомірність набуття відповідачкою права власності на земельну є наявність у неї державного акта на право приватної власності на землю, який їй був виданий та зареєстрований  порядку встановленому ст. 23 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року.

            Суд заслухавши пояснення прокурора, представника Вільховецької сільської ради, представника відповідачки, свідків та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

              Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідачці ОСОБА_2 рішенням 16 сесії 21 скликання Вільховецької сільської ради Богуславського району від 28 січня 1994 року було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га, що підтверджується архівним витягом від 30.01.2008 року.

В книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Вільховецької сільської ради мається запис під НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_2. було видано Державний акт на право приватної власності на землю  14.05.1999 року.

Вільховецька сільська рада довідкою від 07.11.2007 року та управління земельних ресурсів у Богуславському районі довідкою від 11 грудня 2007 року  підтвердили, що в зазначених установах відсутня технічна документація із землеустрою щодо виготовлення державного акту на право приватної власності на землю площею 0,21 га на ім'я ОСОБА_2.

Встановлено також, що відповідачці вперше надавалась земельна ділянка в с. Калинівка Богуславського району 10 сесією XXI скликання Вільховецької сільської ради народних депутатів від 30.03.1992, а саме було надано  земельну ділянку для городництва площею 0,15 га,  а також 11 сесією XXI скликання Вільховецької сільської ради народних депутатів від 06.05.1992 дозволено відповідачці будівництво будинку та надано земельну ділянку площею 0,10 га.

Оскільки земельні ділянки надавались відповідачці в період, коли був чинним Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року, то відповідно до вимог ст. ст. 17, 19 цього Кодексу обов'язково мали виготовлятись проекти відведення земельних ділянок, як при наданні земельної ділянки у власність так і при наданні в користування.

               Зважаючи на те, що суду не було надано будь-яких документів, які б підтверджували правомірність набуття відповідачкою земельних ділянок по рішеннях Вільховецької сільської ради від 30.03.1992 року і від 06.05.1992 року, а також відсутні відомості про встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не було отримано документи, що посвідчували право ОСОБА_2. на ці земельні ділянки, то відповідно до вимог ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року у відповідачки не виникло право власності чи право користування земельною ділянкою для городництва та для будівництва будинку.

              Тому з огляду на викладене слідує висновок, що рішенням 16 сесії 21 скликання Вільховецької сільської ради Богуславського району від 28 січня 1994 року ОСОБА_2. було вперше надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га, так як попереднє користування земельною ділянкою не було належним чином оформлене і вона не набула право на вказані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

              У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 17, ст. 22, 23 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року земельна ділянка відповідачці могла бути надана лише після виготовлення проекту відведення погодженого з районними землевпорядними, природоохоронними і санітарними органами, органом архітектури, а право на земельну ділянку у неї мало виникати лише після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

              Відповідачка не надала суду документа про встановлення меж в натурі (на місцевості) та не вказала суду на посадових осіб, які їй видавали державний акт на право приватної власності на землю, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити правомірність видачі їй вказаного державного акта конкретною особою.

В той же час при розгляді справи в суді встановлено, що Шевченко В.Д.  державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2не підписувала, печаткою не завіряла та не видавала і не мала права вчиняти зазначені дії, оскільки станом на 14.05.1999 року вона не обіймала посаду голови Вільховецької сільської  ради.

Відповідно до рішення сесії Вільховецької сільської ради від 27.04.1999 року № 30-6-ХХШ обов'язки Вільховецького сільського голови з 27.04.1999 року по 25.07.1999 року виконувала ОСОБА_3.

               В судовому засіданні свідок ОСОБА_3. після огляду копії державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2. пояснила, що вона даний акт не підписувала і щодо видачі такого державного акта нічого пояснити не може.

               При огляді в судовому засіданні книги реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Вільховецької сільської ради було встановлено, що в ній мається чотири записи про видачу державних актів про право приватної власності на землю. Книга закрита 11.07.2005 року. Під НОМЕР_1 є запис про видачу державного акта ОСОБА_2, дата видачі 14.05.1999 року, номер державного акта не значиться. Під НОМЕР_2 є запис про видачу 14.05.1999 року державного акта на право приватної власності на землю на ім'я  ОСОБА_4.

               Свідок ОСОБА_5., яка працювала на той час землевпорядником Вільховецької сільської ради пояснила суду, що запис під НОМЕР_2 виконаний її рукою, а запис під НОМЕР_1 іншою особою. Вона видавала державний акт ОСОБА_4. і не видавала державного акту на ім'я ОСОБА_2.

              Таким чином в судовому засіданні встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2серії КВ без номера від 14.05.1999 року виданий не на ім'я відповідачки ОСОБА_2, містить неправильну дату рішення сесії сільської ради, не підписаний уповноваженою на те особою, оскільки обов'язки сільського голови станом на 14.05.1999 року виконувала ОСОБА_3., а також не видавався землевпорядником ОСОБА_5., яка вела реєстрацію видачі державних актів. Також встановлено, що в рішенні 16 сесії 21 скликання Вільховецької сільської ради Богуславського району від 28 січня 1994 року зазначено, що ОСОБА_2 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га без зазначення цільового призначення земельної ділянки, а в державному акті  вказано про надання землі для будівництва дачного будинку 0,10 га і для ведення садівництва -,11 га., що не відповідає рішенню сесії.

                На порушення п.п. 2.5, 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему України від 15.04.1993 року №28 державний акт не підписаний  головою відповідної ради, відсутнє нумерування державного акту.

               Тому з врахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що відповідачка не вказала суду на посадову особу, яка конкретно видала державний акт на право приватної власності на землю, а також  не надала документів про встановлення меж в натурі (на місцевості), чи іншої технічної документації, суд приходить до висновку, що державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2від 14.05.1999 року виданий в порушення встановленого законом порядку та є недійсним. 

Оскільки відповідачка у встановленому законом порядку не набула право власності на земельну ділянку, що розташована в с. Калинівка Богуславського району, то необхідно зобов'язати її повернути у комунальну власність Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області земельну ділянку площею 0,21 га, одержану відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії КВ без номера від 14 травня 1999 року, нормативна грошова оцінка якої становить 39312 гривень.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 62,  209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,  ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 7, п. 1 ч. 1 ст. 9, 17, 19, 22, 23 Земельного кодексу України , затвердженого Законом Української РСР від 18 грудня 1990 року в редакції Закону України від 13 березня 1992 року, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему України від 15.04.1993 року №28, суд -

 

ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії КВ без номера від 14 травня 1999 року на право приватної власності на землю виданий Вільховецькою сільською радою Богуславського району Київської області на ім'я ОСОБА_2.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути у комунальну власність Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області земельну ділянку площею 0,21 га, одержану відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії КВ без номера від 14 травня 1999 року, нормативна грошова оцінка якої становить 39312 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області  через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

Головуючий:  суддя                        (підпис)                                  Тітов М.Б.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація