А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А

Справа № 22 -14387/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Бірса О.В.

Доповідач Котула Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

При секретарі Вендоліній А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 9 липня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 119 845 грн. 50 коп. , три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 6885 грн. 36 коп., сплачений судовий збір в розмірі 1365 грн. 80 коп., а всього 128094 грн. 66 коп.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач та його представник ОСОБА_2, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи двічі не зۥявилися у судове засідання. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи , у зв'язку з її відрядженням у м. Севастополь та хворобою відповідача, однак колегія суддів, заслухавши думку представника позивача ОСОБА_4, яка заперечувала проти задоволення клопотання , дійшла висновку , що клопотання представника відповідача ОСОБА_2 не підлягає задоволенню , оскільки судом уже один раз за її клопотанням було відкладено розгляд справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та його представника.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що рішення суду є законним та обґрунтованим , а апеляційна скарга є надуманою.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими

ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається , що 5 грудня 2006 року ОСОБА_1 . позичив у ОСОБА_3 15 000 дол. США і зобов'язався повернути борг до 31.12.2009 року , що підтверджується розпискою відповідача(а.с.6)

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак , відповідач не надав суду доказів в підтвердження того , що в установлений в розписці строк він повернув позивачу грошові кошти в сумі 15 000 дол. США .

Положенням ст. 60 ЦПК України передбачено , що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивач надав докази в підтвердження отримання відповідачем в борг грошових коштів в сумі 15 000 дол. США , в той час , як відповідач, не заперечуючи написання зазначеної розписки про отримання боргу, не надав суду доказів в підтвердження його повернення.

Посилання в апеляційній скарзі на те , що зазначеною розпискою підтверджується лише намір відповідача отримати в борг грошові кошти , а не їх отримання , є необґрунтованими, оскільки зі змісту розписки такого не випливає, так як в ній відповідач стверджує про отримання боргу , а не про намір його отримати.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином , встановивши , що відповідач в установлений в розписці строк не повернув суму боргу , суд обґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення ст. 625 ЦК України і стягнув з відповідача на користь позивача 3 проценти річних від простроченої суми боргу.

Судом з'ясовані обставини , що мають значення для справи , дана належна оцінка доказами і висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону , а тому підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.. 303,304,307,308, 315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 липня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: