Галицький районний суд Івано–Франківської області
77100, Івано–Франківська область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u
Справа № 0904/1342/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2012 року м. Галич
головуючого cудді Гаполяк Т.В.секретаря Цимбалістої О.В.
з участю прокурора Головашкіна В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу про обвинувачення :
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, народився та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2. 30, Галицького району Івано-Франківської області, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючий, судимий 28 липня 2004 року Галицький районним судом Івано-Франківської області за ст. 152 ч. 3 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 25 жовтня 2010 року умовно-достроково, не відбутий термін: 5 місяців 28 днів.
В С Т А Н О В И В:
28 лютого 2012 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області ОСОБА_1, судимому за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, відповідно до ст. 3 п. «в»Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 piк. При цьому ОСОБА_1 встановлено ряд обмежень, серед яких заборона виїзду за межі Галицького району без відома працівників міліції та зобов’язання явки в Бурштинське МВМ Галицького РВ УМВС України в Івано-Франківській області кожну другу суботу місяця для реєстрації з 09.00 до 17.00 години.
Підсудній ОСОБА_1, знаючи про встановлення йому судом обмеження порушував правила встановленого йому адміністративного нагляду. Зокрема, ОСОБА_1 20 квітня 2012 року без повідомлення працівників міліції, що здійснюють нагляд та без дозволу органу внутрішніх справ самовільно залишив мicцe свого постійного проживання i виїхав за межі Галицького району та не повертався до 06 травня 2012 року.
Повернувшись в Галицький район Івано-Франківської області ОСОБА_1 з 06 травня 2012 року по 30 травня 2012 року, умисно порушуючи встановлені йому правила адміністративного нагляду, не прибував на реєстрацію в Бурштинське МВМ Галицького РВ УМВС України в Івано-Франківській області. 30 травня 2012 року, побачивши в с. Озеряни, Галицького району Івано-Франківської області працівниківа міліції, та знаючи, що він перебуває під адміністративним наглядом i працівники міліції шукають його за порушення ним встановлених обмежень, діючи умисно, утік в ліс, і уникаючи адміністративного нагляду переховувався від працівників міліції до 13.06.2012 року. У вказаний день ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції на одній з вулиць с. Озеряни, Галицького району, Івано-Франківської області.
За результатами вчинення умисних дій, що виразились в порушенні правил адміністративного нагляду, тобто в самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 395 КК України.
Як на стадії досудового слідства так і на стадії судового слідства в судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю.
Враховуючи те, що підсудним та учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи, а тому докази, які їх стверджують вважаються встановленими судом. При дослідженні доказів, відповідно до ст. 299 КПК України суд обмежився допитом підсудного та характеристикою його особи.
В судовому засіданні підсудний пояснив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з співмешканкою ОСОБА_2 та її матір'ю ОСОБА_2 Mapiєю Степанівною. Підсудному відомо, що 28 лютого 2012 року Галицьким районним судом щодо нього було встановлено адміністративний нагляд з забороною виїзду за межі Галицького району без відома працівників міліції. Маючи образу на дільничного інспектора за ініціативу у встановленні над ним адміністративного нагляду умисно не виконував встановленні обмеження, зокрема щодо явки для реєстрації в Бурштинське МВМ Галицького РВ УМВС України в Івано-Франківській області. В квітні 2012 року підсудний покинув територію Галицького району Івано-Франківської області та поїхав в м. Червоноград до свого знайомого, з яким перебували в місцях позбавлення волі. З заявою про намір поїхати з місця постійного проживання за межі Галицького району Івано-Франківської області в Галицький РВ УМВС не звертався. На початку травня 2012 року повернувся в с. Озеряни Галицького району. 30 травня 2012 року підсудній знаходився на подвір’ї по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6. Побачивши, що до подвір’я під’їхав дільничний інспектор на своєму автомобілі, підсудній втік від нього в розміщений поряд ліс. В подальшому переховувався у в с. Озеряни. 13 червня 2012 року підсудній проходив по одній з вулиць в с. Озеряни, Галицького району, Івано-Франківської області i там його побачили працівники міліції та затримали.
Суд вважає, що діях підсудного наявні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 395 КК України, так як останній з метою ухилення від адміністративного нагляду без повідомлення та дозволу органів внутрішніх справ залишив місце постійного проживання.
Враховуючи викладене, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України доведеною.
Обираючи підсудному міру покарання, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, обставини які пом’якшують покарання, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, які обтяжують покарання –вчинення злочину повторно, вважає, що покарання слід обрати у межах санкції ст. 395 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 395 КК України, суд
-З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк до трьох місяців.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу попередньо обраний «підписку про невиїзд»змінити на «взяття під варту», арештувавши останнього в залі суду.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Т. Гаполяк