Справа № 2-213/08 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            28 травня 2008 року Ємільчинський районний суд Житомирської області

            в складі:         головуючої-судді                                                                Прищепи Т.П.

                                   при секретарі                                                                       Євтушок М.Т.

                                   за участю позивачки                                                                      ОСОБА_1

            розглянув  у  відкритому судовому засіданні в смт Ємільчине цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

            Позивачка звернулася в суд з позовною заявою та просила постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 /далі відповідач/ сплачувати аліменти в розмірі ј  частини заробітку /доходу/ відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на її користь для утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.         

            В заяві вказала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя сторони мають сина ОСОБА_3, який в даний час проживає з нею та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач в добровільному порядку не надає, вихованням дитини не займається.   

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила суд задоволити їх в повному обсязі, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві, а також не заперечила постановленню рішення при заочному розгляді справи, оскільки відповідач у судові засідання не з'являється.

            Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. З-за таких обставин суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

            Суд, вислухавши пояснення позивачки і проаналізувавши обставини справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

            В силу ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дітей присуджуються у частці від доходу їх матері, батька, або у твердій грошовій сумі.

            Мінімальний розмір аліментів на одну дитину згідно ч. 2 ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

            В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3, що підтверджує свідоцтво про його народження.  

            Згідно довідки Будо - Бобрицької сільськлої ради, Ємільчинського району Житомирської області від 15 квітня 2008 року, малолітній  син знаходиться на утриманні матері. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає, змогу утримувати дитину має, оскільки в даний час працевлаштований, не займається вихованням сина, а коштів які отримує позивачка не вистачає на утримання дитини та згідно діючого законодавства, батько зобов'язаний приймати участь у матеріальному забезпеченні дитини до досягнення нею повноліття.

            З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки кошти на утримання дитини  в розмірі ј  частини заробітку /доходу/ відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму.

Стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та звільнити його від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4  ДКМ України «Про державне мито» як потерпілого від аварії на ЧАЕС.   

 На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 81, 88, 169 ч. 4, 212-215, 224-227, 292, 294, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 184 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

            Стягувати з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Антонівка, жителя с. Будо - Бобриця, Ємільчинського району Житомирської області,  працюючого в Агрокомбінаті «Пуща - Водиця» м. Київ, аліменти в розмірі ј  частини заробітку /доходу/ відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки с. Будо - Бобриця, Ємільчинського району Житомирської області, для  утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи стягнення з 16 квітня 2008 року часу подання позовної заяви до суду.

Витрати по сплаті державного мита віднести за рахунок держави оскільки ОСОБА_2 звільнено від сплати  державного мита на підставі п. 18 ст. 4  ДКМ України «Про державне мито», як потерпілого від аварії на ЧАЕС.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок, кошти перерахувати на: р/р 31217259700158, код ЄДРПОУ 26278626, код ЗКПО 22062361, код класифікації доходів 22050000, МФО 811039, ГУДКУ в Житомирській області, банк УДК у Ємільчинському районі, за ІТЗ до Ємільчинського районного суду.                                                                                                           

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячного платежу.       

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                               Суддя

            Ємільчинського районного суду                                                                 Т.П. Прищепа