Справа №22-ц-1382/2006 p.                     Головуюча у   1   інстанції          Подзігун Г.В.

Судья-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25  вересня  2006 року     колегія суддів     судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої         -      Буренкової К.О.,

суддів: Козаченка В.І.   , Довжук Т.С,

при секретарі судового засідання Варміш О.С.,

за участю позивачки                     ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали за

апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2006 року за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2, ОСОБА_3

про вселення та встановлення права користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

22 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про вселення в будинок АДРЕСА_1 та встановлення права користування жилим приміщенням вказаного будинку.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2006 року заява ОСОБА_1 залишена без руху, а останньою ухвалою від 19 травня 2006 року вказана заява визнана неподаною та повернута заявниці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу скасувати, оскільки попередню ухвалу про залишення її заяви без руху не отримувала. Зазначене позбавило її можливості усунути недоліки заяви.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява не в повному обсязі відповідає вимогам, викладеним у ст. 119 ЦПК України, а саме -   до заяви не додано письмових доказів на підтвердження обставин, які вказані у позові, та не сплачений судовий збір, тому у судді були підстави для залишення заяви без руху.

Вказані недоліки позивачкою не були усунені, хоча копія ухвали про залишення заяви без руху від 11 квітня 2006 року була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом 12 квітня 2006 року за НОМЕР_1 (а.с. 4), а тому доводи апеляційної скарги щодо неотримання ОСОБА_1 вказаної ухвали є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачкою разом з позовною заявою були надані суду письмові докази та квитанція про сплату судового збору також є безпідставними, так як не підтверджуються матеріалами справи.

Так, з п. 4 заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду вбачається, що судовий збір при поданні позовної заяви до суду нею сплачений не був (а.с. 8).

Таким чином, суддя обґрунтовано на підставі ст. 121 ЦПК України визнав позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повернув її позивачці.

Відповідно до ч.5 ст. 121 ЦПК України повернення вказаної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.