Справа № 2а - 220/2008
П О С Т А Н О В А
іменем України
4 липня 2008 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
при секретарі - Дзюбенко Р.Д.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Солодкого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського обласного військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, Полтавського обласного військового комісаріату (надалі в тексті постанови -ГУПФУ та ПОВК - відповідно) з вимогами про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням премії у встановлених граничних розмірах. В первісній та додатковій позовних заявах посилався на те, що є військовим пенсіонером, з 08.08.2002 року одержує пенсію. До розміру його пенсії з 01.01.2005 року включається премія у розмірі 33,3%. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року №594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» (надалі в тексті - Постанова) дозволено Міністерству оборони України, починаючи з 01.04.2007 року здійснювати преміювання військовослужбовців понад встановлений законодавством розмір. На виконання вказаної Постанови Міністром оборони України 14.04.2007 року видано наказ №175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України», яким встановлено такі граничні розміри премії. У зв'язку з цим позивач вважає, що фактично розмір грошового забезпечення військовослужбовців збільшився, що впливає на розмір його пенсії. Відмову Головного управління Пенсійного фонду України перерахувати його пенсію з врахуванням нових встановлених переліченими документами граничних розмірів просить визнати незаконною. Також просить суд визнати бездіяльність відповідачів такою, що позбавляє його права на одержання пенсії в повному розмірі, зобов'язати ПОВК надати до ГУПФУ відомості щодо виникнення підстав для перерахунку його пенсії з зазначенням зміни розміру грошового забезпечення, зобов'язати ГУПФУ подати до ПОВК список з прізвищем позивача про необхідність здійснення перерахунку пенсії, зобов'язати ГУПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2007 року та враховувати її в подальшому, виплатити заборгованість пенсії за період з 01.04.2007 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представникОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на викладені в первісній та додатковій позовнихзаявах обставини. Просили суд позов задовольнити, відмову Головного управління Пенсійного фонду України перерахувати пенсію позивача з врахуванням нових граничних розмірів премії визнати незаконною, визнати бездіяльність відповідачів такою, що позбавляє позивача права на одержання пенсії в повному розмірі, зобов'язати ПОВК надати до ГУПФУ відомості щодо виникнення підстав для перерахунку пенсії позивача з зазначенням зміни розміру грошового забезпечення, зобов'язати ГУПФУ подати до ПОВК список з прізвищем позивача про необхідність здійснення перерахунку пенсії, зобов'язати ГУПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2007 року та враховувати її в подальшому, виплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2007 року.
Представник відповідача ГУПФУ Солодкий О.В. в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає, що пенсія позивачеві обрахована вірно, а підстави для її перерахунку відсутні. Вважає, що встановлення граничних розмірів премії для військовослужбовців на 2007 рік має тимчасовий характер, а тому на розрахунок пенсії позивача не поширюється. Просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ПОВК та третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, але надали заяви з проханням справу розглядати за їх відсутності (а.с.23, 45, 47-49).
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звільнений зі служби в Збройних Силах України у запас за станом здоров'я, та виключений зі списків особового складу військової частини А 2524 з 7 серпня 2002 року згідно наказу Головнокомандувача військово-повітряних сил Збройних Сил України від 24.07.2002 року №0194 та наказу командира військової частини А2524 від 06.08.2002 року №161 (а.с.6,7).
Після звільнення позивачу з 8 серпня 2002 року нараховано пенсію, розмір якої в подальшому перераховувався.
Відповідно до ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції Закону України від 15.06.2004 року, який набрав чинність 01.01.2005 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених чинним законодавством.
Як встановлено в судовому засіданні, в розрахунок пенсії позивача враховується премія у розмірі 33,3%, що в повній мірі відповідає Положенню про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України N 75 від 05.03.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001 року за N 251/5442.
Зокрема, пунктом 1.1 вказаного Положення передбачено, що премія включається до складу додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 34.5 Положення передбачено порядок виплати та розміри премії, що виплачується військовослужбовцям. Так, виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць - 33,3 відсотка місячного фонду грошового забезпечення, за квартал - 100 відсотків). Зазначений розмір премії закріплений також і Указом Президента України від 14.07.1995 року № 615/95 «Про надбавку до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» та Наказом Міністра оборони України від 28.07.1995 року №184.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» Міністерству оборони України та ще декільком силовим відомствам дозволено здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня 2007 року преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
На виконання вказаної Постанови Міністром оборони України видано наказ від 14.04.2007 року №175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України».
Вказаним наказом встановлені граничні розміри премії, які можуть бути виплачені військовослужбовцям. Такі розмірі премії не можуть бути перевищені.
Тому суд приходить до висновку, що вказаними нормами не встановлені конкретні розміри премії для виплати їх військовослужбовцям.
Для визначення такого конкретного розміру керівники окремих військових частин мали в кожному конкретному випадку визначати своїм наказом розмір премії.
Крім того, виходячи з аналізу зазначеної вище постанови, передбачено, ряд умов і обмежень для виплати премій понад встановлені законодавством розміри.
Так, виплата премії понад встановлені законодавством розміри можлива лише у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році, тобто лише за рахунок економії кошів та лише за її наявності. Відсутність економії коштів є перешкодою для виплати премії понад встановлені законодавством розміри.
Крім того, такі виплати обмежені часовими рамками - дозвіл виплачувати премії понад встановлені розміри надавався лише на 2007 рік, а відповідно носив тимчасовий характер.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що єдиним встановленим чинним законодавством точним розміром премії є премія у розмірі 33,3%. Постановою КМУ №594 від 28 березня 2007 р. та Наказом МО України від 14.04.2007 року №175 встановлені лише граничні розміри, за які не можуть виходити командири військових частин, у випадку реалізації ними свого права на преміювання у 2007 році військовослужбовців.
Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
На підставі викладеного суд вважає, що з наданням права Міністерству оборони України премі