14.11.2012

                                                   Справа 212/11851/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

при секретарі Коваленко Д.І.,

за участю відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема, пені та штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

АКБ «Східно-Європейський банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 26.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 327/2007. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію з лімітом в сумі 100 000,00 євро на споживчі цілі на строк з 26.12.2007 року по 26.12.2012 року зі сплатою 14% річних. Між сторонами було підписано графік погашення заборгованості по кредиту. Позивач свої зобов’язання виконав. 26.12.2007 року між АКБ «Східно-Європейський банк»та ОСОБА_2 були укладені договори іпотеки та поруки, якими забезпечено виконання зобов’язань за кредитним договором №327/2007 від 26.12.2007 року. Однак, ОСОБА_1 не здійснював вчасне погашення отриманих коштів та відсотків за користування кредитними коштами, а тому станом на 06.06.2012 року заборгованість складає 1272,57 євро, зокрема: пеня за прострочений кредит в сумі 1098,09 євро, штраф за прострочений кредит в сумі 63,43 євро, пеня за прострочені відсотки в сумі 5,54 євро, штраф за прострочені відсотки –5,51 євро, що в цілому в гривневому еквіваленті становить 12 532,73 грн. У зв’язку з цим звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Натомість, до суду подана заява, відповідно до якої просять розглянути справу у їх відсутності за наявними у справі матеріалами та задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Пояснили, що станом на 05.06.2012 року ОСОБА_1 достроково погасив кредит та відсотки за користування, він належним чином виконував свої зобов’язання, банк ніколи не повідомляв його про прострочення платежів та не надсилав вимог про несвоєчасність розрахунків. До того ж, звернув увагу, що банк з кінця 2009 року знаходиться в стадії ліквідації, у м. Вінниці закрито відділення банку, а зв’язатися із офісом в Києві взагалі складно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає.

Між сторонами виникли правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. ст. 526, 530, 610-611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія –однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки, в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсними із моменту укладення кредитного договору –договору про відкриття кредитної лінії.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 26.12.2007 року між АКБ «Східно-Європейський банк»та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №327/2007, на умовах якого ОСОБА_1 позивач відкрив кредитну лінію у розмірі 100 000,00 євро на споживчі цілі та терміном користування з 26 грудня 2007 року по 26 грудня 2012 року. П.п. 4.1., 4.2. договору передбачалась відповідальність відповідача у вигляді пені розміром 0,2 % від несплачених процентів та тіла кредиту за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 1% від суми непогашеного боргу за несвоєчасно повернений кредит та відсотки (а.с.7-11).

В забезпечення виконання договірних зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором №327/2007 від 26.12.2007 року між АКБ «Східно-Європейський банк»та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 26.12.2007 року та договір поруки від цього ж числа (а.с. 12-15).

Як вбачається з квитанцій від 05.06.2012 року та виписки банку за період з 05.06.2012 року по 05.06.2012 року ОСОБА_1 платежами у розмірі 4 977,61 євро та 755,96 євро погасив весь кредит за договором №327/2007 від 26.12.2007 року та нараховані по ньому відсотки (а.с.57,58).

30.07.2012 року за вих. №140 та 02.08.2012 року за вих.№161 позивач надсилав відповідачам листи з вимогою погасити заборгованість по штрафним санкціям за вказаним кредитним договором.

Обставиною, якою обґрунтовує позивач свої позовні вимоги, зазначає невиконання умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості по кредиту та відсоткам. Однак, крім пояснень викладених в позовній заяві, ця обставина не підтверджена достатніми доказами. Надані докази, а фактично це лише розрахунок заборгованості, не дають встановити дійсний розмір заборгованості, кількість днів прострочення та відстежити сам факт неналежного виконання відповідачем свої договірних зобов’язань по кредитному договору шляхом здійснення чергових платежів. Наданий позивачем розрахунок, без первинних бухгалтерських документів, по своєму змісту не дає можливості проаналізувати сам рух платежів, здійснених відповідачем згідно графіка розрахунків, а тому, не дає можливість встановити факт порушення ОСОБА_1 свої договірних зобов’язань. До того ж суд, звертає увагу, що позивач намагається застосувати до відповідачів відповідальність як у вигляді пені, так і штрафу, що не відповідає ст.61 Конституції України.

Разом з тим, суд відмічає, що відповідач повністю розрахувався за отриманий кредит та сплатив відсотки за користування коштами.

За викладених обставин, суд, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що факт порушення відповідачем умов кредитного договору в порядку здійснення платежів з погашення кредиту та процентів є недоведеним, а тому вимога про стягнення нарахованих за цим фактом штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема, пені та штрафу –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з моменту його проголошення.

З повним текстом рішення, особи які беруть участь у справі, можуть ознайомитися з 20 листопада 2012 року.

Суддя