Справа № 22ц-14НОМЕР_2/ 2006 р.  Суддя суду 1-ї інстанції Разумовська О.Г.

Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

У X В АЛА

Іменем України

26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною   скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді    Заводського    районного суду міста Миколаєва від  12 травня 2006 року

за  позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства (далі - ДП) „ Фірма „ УкрФрахтСпецекскорт " товариства з обмеженою відповідальністю

судноплавна компанія „УкрФрахт" про стягнення боргу за договором фінансової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДП „Фірма „УкрФрахтСпецекскорт" про стягнення боргу за договором фінансової допомоги.

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 12 травня 2006 року в забезпечення позову накладено арешт на майно, яке належить засновнику ДП „Фірма „УкрФрахтСпецекскорт" ОСОБА_1 - гараж НОМЕР_1 в АГК „Локомотив".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати і передати питання на новий розгляд суду. Апелянт посилається на те, що гараж НОМЕР_2 в АГК „Локомотив", на який накладено арешт, належить йому на праві приватної власності, а учасники товариства не відповідають за зобов'язаннями товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Суддя за заявою представника позивача ОСОБА_3 в забезпечення позову ОСОБА_2 до ДП „Фірма „УкрФрахтСпецекскорт" наклав арешт на гараж НОМЕР_1 (НОМЕР_2) в АГК „Локомотив", який згідно договору дарування від 07 лютого 2001 р. (а.с.З9) є приватною власністю виконавчого директора ОСОБА_1.

Оскільки ОСОБА_1 не є відповідачем по даній справі, то арешт на його майно накладено в порушення вказаної норми закону.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 312 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню і постановлянню нової ухвали про відмову в задоволенні заяви представника позивача.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 12 травня 2006 року про накладення арешту на гараж НОМЕР_1 (НОМЕР_2) в АГК „Локомотив", який належить ОСОБА_1, скасувати і постановити нову ухвалу.

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.