Справа № 22ц-1573/ 2006 р.                          Суддя суду 1 -ї інстанції Франчук О.Д.

Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

У X В АЛА

26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., за участю: представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріал

за   апеляційною   скаргою ОСОБА_2 на  ухвалу  судді  Южноукраїнського  місцевого  суду  Миколаївської  області  від 18 липня 2006 року

за   позовом

ОСОБА_2 до товариства з обмеженою

відповідальністю "Ременерго" (далі - ТОВ "Ременерго")

про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди та витребування

документів,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Ременерго" про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди та витребування документів.

Ухвалою судді Южноукраїнського місцевого суду Миколаївської області від 04 липня 2006 р. позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, а ухвалою судді того ж суду від 18 липня 2006 р. визнана неподаною та повернута позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені ухвали скасувати, а матеріали направити до суду для розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суддя вважав, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, яка має значення для справи, або наявність підстав для звільнення від доказування, а додані позивачем письмові докази не відповідають вимогам ч. 2 ст. 64 ЦПК України, оскільки вони як правило, подаються в оригіналі.

Проте з такими мотивами погодитися не можна.

Відносно посилань в ухвалі на відсутність зазначення доказів, то в ухвалі не вказано які конкретно обставини позивач повинен підтвердити доказами. Крім того, позивач посилається в позовній заяві на те, що відповідач не надав йому довідок, на підтвердження чого додав до заяви копії своїх звернень до відповідача та відповідь відповідача і просив витребувати ці довідки.

Не можна також визнати правильним віднесення в ухвалі до недоліків позовної заяви надання незавірених ксерокопій документів, оскільки суд при розгляді справи може згідно ч. 2 ст. 64 ЦПК України витребувати у позивача їх оригінали та сам завірити надані копії.

Разом з тим, суддя не звернув належної уваги на нечітке викладення позовних вимог в заяві, в якій не зазначено за який період виникла заборгованість по заробітній платі, чи нараховувалася вказана сума заробітної плати, з чого виходив позивач визначаючи в доданому до заяви розрахунку розмір місячної заробітної плати. Також не зазначено в позовній заяві якими саме діями відповідача заподіяно моральну шкоду. Позивач просить стягнути з відповідача 466 грн. 67 коп. за затримку розрахунку, але розрахунок цієї суми не доданий.

Оскільки оскаржувані ухвали постановлені з порушенням вимог процесуального закону, то колегія суддів вважає, що вони підлягають скасуванню, а матеріали позовної заяви - поверненню до суду для вирішення питання про прийняття у відповідності до статей 119-121 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвали судді Южноукраїнського місцевого суду Миколаївської області від 04 липня 2006 р. і 18 липня 2006 р. скасувати, а матеріали позовної заяви направити в суд для вирішення питання про прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.