АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- 4834                                              Головуючий у 1-й інстанції: Баранов В.І.

2006 р.                                                     Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 вересня 2006 р.                                                                            м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                      Денисенко Т.С.

Суддів:                                                Коваленко А. І.

Каракуші К.В.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Мелітопольського міськранонного суду Запорізької області від 23 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням і вселенні та за зустрічним позовом ОСОБА_2. ОСОБА_4. ОСОБА_3 до. ОСОБА_1, 3-і особи : орган опіки і піклування Мелітопольської міської Ради, приватний нотаріус ОСОБА_5 про поновлення строку позовної давності, визнання недійсним договору міни. -

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловігм приміщенням і вселенні.

В позові зазначала, що 06.07.2001 року між нею та відповідачками було укладено договір міни, згідно з яким відповідачкам перейшла квартира НОМЕР_1 в буд.АДРЕСА_1, а Ш - квартира НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2. Даний договір було зареєстровано в ОП ММБТІ.

Проте відповідачі відмовляються впустиш її в квартиру та передати ключі від неї. чим перешкоджають їй проживати в цій квартирі, порушують її право власності.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати відповідачів не перешкоджати ні в користуванні квартирою НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2 шляхом вселення її в цю квартиру.

В січні 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, 3-і особи : орган опіки і піклування Мелітопольської міської Ради, приватний нотаріус ОСОБА_5 про поновлення строку позовної давності, визнання недійсним договору міни.

У зустрічній позовній заяві зазначали, що 06.07.2001 року між ними та відповідачкою було укладено договір міни вищезазначених квартир, але вважають, що цей договір вони уклали внаслідок помилки, оскільки укладенням договору вони значно погіршили свої житлові умови. До того ж між ними та ОСОБА_1 була домовленість, що обмін відбудеться з доплатою у сумі 1000 доларів США, що на момент укладення договору було еквівалентно 6000 грн. Але до теперішнього часу відповідачка так і не віддала зазначені кошти.

17.03.2006 року ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суд}- з уточнил і зустрічний позов і зазначали, що під час укладення договору міни ОСОБА_2 була у хворобливому стані і не в повній мірі розуміла умови договору в частіші доплати за квартир)'. Тому, вони булі введені в оману ОСОБА_1 і договір міни повішен бути визнаний недійсним. Крім того, зазначали що зазначеним договором міни булі суттєво порушені права неповнолітньої співвласниці двокімнатної квартири ОСОБА_4 Просіші суд визнати договір міни квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2 та квартири НОМЕР_1 в буд.АДРЕСА_1 недійсним та привести сторони у первісний стан, поновивши строк позовної давності для звернення до суду' із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області- від 23 червня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано недійсним договір від 06 лшня 2001 року, засвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 міни квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2 та'квартири НОМЕР_1 в буд.АДРЕСА_1, повернуто сторони у первісне положення.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на це рішення суду- ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати, ухвалгш нове рішення про повне задоволення її позову та відмову у позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Крім апеляційної скарги ОСОБА_1, апеляційну скаргу на зазначене рішення суду подалі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просили рішення змінити в частині стягнення з ОСОБА_11000 доларів США.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаогу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з норм матеріального і процесуального права.

Судом було встановлено, що 06.07.2001 року між ОСОБА_2, яка діяла від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір міни, згідно якого двокімнатна квартира НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2. ОСОБА_4, ОСОБА_3, обмінювалась на однокімнатну квартиру НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_1.

Оскільки неповнолітня ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була співвласником двокімнатної квартири загальною площею 56,0кв.м, житловою площею 31,1 кв.м., їй належала жила площа розміром 10,3 кв.м. Після обміну неповнолітня ОСОБА_4 стала співвласницею однокімнатної квартири загальною площею 27,7 кв.м, жилою -13,5 кв.м. Отже, після обмін значно погіршились житлові умови неповнолітньої ОСОБА_4 - було значно зменшено розмір житлової площі ( з 10,3 кв. м на 4,5 кв.м), яка припадає на її долю, інше житло для неї придбане не було, що в свою чергу викликає необхідність постановки її на квартирний облік, як таку, що потребує поліпшення житлових умов.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на ге. що договір міни від імені неповнолітньої ОСОБА_4 укладений на підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської Ради НОМЕР_1 про дозвіл на обмін частини квартири, яка належить неповнолітній (а.с.111). тому не може бути визнаний як такий, що порушує права неповнолітньої, необгрунтований. Підставою для прітйняття такого рішення органом опіки та піклування була заява ОСОБА_2 від 20.04.2001 року до міського голови з проханням про дачу згоди на обмін належної  ОСОБА_4 двокімнатної квартири на однокімнатну квартир та жилий будинок (а.с. 124). За таких умов орган опіки та піклування не вбачав порушення прав неповнолітньої і ОСОБА_2 було надано дозвіл на обмін та зобов'язано протягом 6-ти місяців придбати житло для неповнолітньої ОСОБА_4

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про те, що внаслідок }-кладення цього договору міни були порушені права неповнолітньої ОСОБА_4 тому договору міни на підставі ч.І ст.48 ЦК України 1963 року визнано недійсним.

Доводи апеляїщіштх скарг не спростовують висновки суду.

Рішення суду відповідає обставинам справи і закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307,308.314. 315 ІДПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.