Справа №2-0-31/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2007 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в складі головуючого,  судді Базіль Л.В.,  народних засідателів: Міненко Л.П.,  Мотузної Р.А.,  при секретарі Шаєнко Т.В.,  представника зацікавленої особи,  ОСОБА_8.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1про визнання її чоловіка,  ОСОБА_2безвісно відсутнім,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1іОСОБА_2знаходяться в зареєстрованому Немовицькою сільрадою Сарненського району Рівненської області 12 лютого 1991 року шлюбі. Від цього шлюбу мають двох неповнолітнніх дітей,  ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1народження та ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2народження.

ОСОБА_1звернулась до суду з заявою,  в якій прохає визнати її чоловіка,  ОСОБА_2безвісно відсутнім,  посилаючись на те,  що з 1998 року з чоловіком не проживає. Місце його знаходження їй не відомо.

Зверталась до різних державних установ,  писала листи рідним чоловіка,  однак позитивних результатів це не дало,  місце перебування чи проживання її чоловіка не встановлено.

Визнання чоловіка безвісно відсутнім заявник обґрунтовує тим,  що їй необхідно вирішити питання про призначення державної допомоги на дітей.

У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримала,  пояснивши,  що визнання її чоловіка безвісно відсутнім потрібно їй також для вирішення питання про розірвання шлюбу в органах РАЦС,  оскільки має намір створити іншу сім"ю.

Представник зацікавленої особи в судовому засіданні не заперечував проти заявлених вимог,  пояснивши,  що дійсно при постановленні рішення суду про безвісно відсутнього,  заявниці надасть можливість оформити державну допомогу на дітей.

Суд,  заслухавши пояснення заявника,  допитавши свідків,  перевіривши матеріали справи,  прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Відповідно до  ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою,  якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2  в місці його постійного проживання в смт.  Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Допитані судом свідки,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 показали,  що протягом десяти років вони проживають по сусідству з заявницею,  тому їм добре відомо,  що її чоловік ОСОБА_2  разом з нею не проживає,  місце його знаходженя їм не відоме.

Із довідки Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області від 05.09.2007 року №1475 слідує,  щоОСОБА_2на території селищної ради довгий час не проживає.

Допитана Лубенським міськрайонним судом Рівненської області в якості свідка ОСОБА_7,  пояснила,  щоОСОБА_2є її рідним братом.  Але вона тривалий час не має ніяких відомостей про його місце перебування.

Із повідомлення Начальника Голопристанської виправної колонії Херсонської області №7 від 20.09.2007 року № 2/6484 слідує,  щоОСОБА_2відбував покарання в ГОлопристанській виправній колонії та був звільнений 04.02.2000 року на підставі  ст. 408 КПК України за хворобою.

З урахуванням наведеного у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів,  повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні,  їх показання об"єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до ч.2  ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця,  що йде за тим,  у якому були одержані такі відомості,  а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те,  що останні відомості про ОСОБА_2  були в час його звільнення з місць покарання 04.02.2000 року,  то початком його безвісної відсутності слід вважати 04.02.2000 року.

Задоволення заяви ОСОБА_1. має для неї та її дітей юридичне значення.

Статтею 107 Сімейного Кодексу України передбачена можливість розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану в разі,  якщо один з подружжя визнаний безвісно відсутнім.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 248, 249 ЦПК України,   ст. 43 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1задовольнити. Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_3народження,  уродженця с. Кам"янське Іршавського району Закарпатської області

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2  вважати 04.02.2000 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.