Справа № 2-1926/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13»листопада 2012 року Перевальський районний суд Луганської області

в складі: головуючого-судді: Хісматуліної О.П.

при секретарі: Чорній А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Перевальську, Луганської області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що він проживає разом зі своєї родиною за адресою: АДРЕСА_1

У нього склалися неприязнені відносини з відповідачами. На протязі тривалого часу вони розповсюджують про позивача негативну, недостовірну інформацію про те, що нібито він погрожував їм зброєю.

Приблизно в середині серпня 2011 року, біля будинку позивача між ним та відповідачами відбулася сварка, яку вони в черговий раз спровокували, вони вголос викрикували на адресу ОСОБА_1 лайки, принизливі вислови. Незважаючи на це, позивач намагався бути стриманим і спокійно реагувати на їх безпідставні звинувачення, але це їх ще більше розлючувало та дратувало.

На їх галас на вулицю вийшли ОСОБА_4, ОСОБА_5 та підійшла також ОСОБА_6 На запитання останньої про причини галасу відповідачі почали ображати й принижувати позивача та розповідали про те, що він раніше погрожував їм обом зброєю і розправою з використанням зброї.

В результаті цієї сварки позивач змушений був неодноразово спростовувати перед ОСОБА_7 обвинувачення в погрозі зброєю, що завдавало йому певний душевний дискомфорт, ставлення ОСОБА_7 та інших осіб до нього, на його думку, змінилося.

Крім того, під час комісійного обстеження об'єкта 05 вересня 2011 року ОСОБА_3, в присутності комісії у складі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, конфліктуючи з позивачем, звертаючись до родини останнього, повідомив про те, що ОСОБА_1 ніби то погрожував відповідачам зброєю.

Внаслідок цього позивач дуже переживає, йому дуже неприємно відчувати, що він безсилий перед зухвалістю відповідачів, а тому поширення відповідачами недостовірної інформації ганьбить його честь, гідність та завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює в 10000 грн.

На підставі цього, позивач просить суд, з урахуванням уточненого позову, визнати недостовірною такою, що не відповідає дійсності, порушує його права та свободи, ганьбить його честь, гідність, інформацію про погрози зброєю відповідачам, поширену відповідачами -ОСОБА_2, ОСОБА_3, приблизно в середині серпня 2011 року, під час сварки з ним біля його будинку, а також 05 вересня 2011 року під час візиту комісії для обстеження об'єкта за місцем його проживання.

Зобов'язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом вибачення перед ним про те, що ними поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує його права та свободи, ганьбить його честь, гідність як людини, інформація, про погрози зброєю, яка була поширена ними приблизно в середині серпня 2011 року під час сварки під час сврки біля його будинку, а також 05 вересня 2011 року під час візиту комісії для обстеження об'єкта за місцем його проживання у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили в присутності осіб /ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5/ яким була поширена ця недостовірна інформація.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду по 5000 грн. з кожного, а всього 10000 грн., а також витрати з судового збору.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Відповідачі та їх представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що ніякої сварки між сторонами не було. Дійсно, між ними склалися неприязнені відносини внаслідок того, що позивач тримає худобу у великій кількості -17 голів свиней і близько 100 голів птиці. Він був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення санітарних норм, однак вказівки санітарної епідеміологічної станції позивач не виконав. Після того, як ОСОБА_1 дізнався про те, що вони мають бажання звернутися до різних інстанцій стосовно тваринництва, той почав погрожувати їм, в тому числі зброєю й фізичною розправою. А тому вважають позов необґрунтованим й просять суд в його задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснили, що відповідачі в їх присутності розповсюджували у серпні 2011 року інформацію про те, що ОСОБА_1 погрожував їм зброєю, при цьому виражалися нецензурною лайкою.

Із заяв відповідачів на адресу суду від 20 лютого 2012 року /а.с.45,50/ вбачається, що вони підтверджують факт погроз ОСОБА_1 їм зброєю. Крім того, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягали на тому, що ОСОБА_1 погрожував їм фізичною розправою, в тому числі із застосуванням зброї.

З матеріалу № 4342/11 про відмову в порушенні кримінальної справи за повідомленням ОСОБА_2, наданого суду Перевальським РВ ГУМВС України у Луганській області, вбачається, що ОСОБА_2 повідомив про погрози з боку ОСОБА_1 щодо застосування зброї під час комісійного огляду двору ОСОБА_1 При цьому постановою дільничного інспектора міліції Перевальського РВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_10 від 30 вересня 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, оскільки факт погроз зброєю доведений не був.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона перебувала у складі комісії під час обстеження двору позивача, однак не підтвердила факт погроз зброєю ОСОБА_1 в бік відповідачів.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»в п. 4 під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна, соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь /поведінки/ загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Таким чином, суд вважає доведеним у судовому засіданні факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розповсюджували інформацію про те, що ОСОБА_1 погрожував їм фізичною розправою із застосуванням зброї, оскільки під поширенням інформації слід розуміти повідомлення в різних формах хоча б одній особі. Поширення цієї інформації, на думку суду, порушило особисті немайнові права ОСОБА_1, зганьбило його честі та гідність.

Посилання ОСОБА_2 на той факт, що комісійне обстеження мало місце 15 вересня 2011 року спростовується актом комісійного обстеження об'єкта, наданим суду, який датований 05 вересня 2011 року /а.с.120-121/.

Згідно ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності /неповні або перекручені/.

Оскільки у судовому засіданні доведено той факт, що відповідачами була поширена інформація про погрози ОСОБА_1 їм зброєю та фізичною розправою, суд вважає, що дана інформація є недостовірною, оскільки в порушення вимог Закону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не навели жодного належного доказу на протилежне.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на пояснення свідка ОСОБА_13 як на підтвердження достовірності інформації стосовно того, що ОСОБА_1 їм погрожував зброєю, оскільки даний свідок є дружиною одного з відповідача.

Пояснення свідка ОСОБА_14 суд також не приймає до уваги, оскільки відомості про те, що ОСОБА_1 погрожував відповідачам їй відомі лише зі слів самих відповідачів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності й порушує права та свободи позивача, ганьбить його честь та гідність інформацію про погрози зброєю відповідачам, поширену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в середині серпня 2011 року під час сварки з позивачем біля будинку АДРЕСА_1, а також 05 вересня 2011 року під час візиту комісії для обстеження об'єкта за місцем проживання ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та /або/ членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Зважаючи на викладене, оскільки протягом судового засідання судом було встановлено порушення особистих немайнових прав позивача ОСОБА_1 внаслідок поширення відповідачами недостовірної негативної інформації щодо того, що він погрожував їм зброєю, дана інформація була поширена третім особам, суд зважаючи на засади справедливості, приходить до висновку про необхідність зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спосіб найближчий до способу поширення інформації спростувати цю інформацію, шляхом вибачення перед позивачем про те, що ними поширена недостовірна інформація в присутності осіб, яким ця інформація була поширена.

Разом з тим суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки Пленум Верховного Суду України в п.1 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року № 4 з наступними змінами підкреслив свою позицію щодо застосування судами при розгляді справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди чинних міжнародних договорів, ратифікованих Верховної Радою України, які відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

При визначенні розміру моральної шкоди суд відповідно до роз'яснень, викладених у вищевказаній постанові Пленуму Верховного Суду України, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність»та «справедливість»при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду з прав людини, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу»(2001), «Калок проти Франції»(2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права являється адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

За таких обставин, суд вважає, що визнання судом протиправними дій відповідачів щодо поширення недостовірної інформації, яка порушує права та свободи ОСОБА_1 й зобов'язання їх спростувати цю недостовірну інформацію є достатнім для згладжування його душевних страждань, поновлення його порушеного права і підстав для стягнення моральної шкоди у грошовій сумі немає.

Крім того, позивач у судовому засіданні не зміг мотивувати розмір завданої відповідачами моральної шкоди саме по 5000 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи ОСОБА_1, ганьбить його честь та гідність, інформацію про погрози зброєю, поширену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в середині серпня 2011 року під час сварки з ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_1, а також 05 вересня 2011 року під час візиту комісії для обстеження об'єкта за місцем проживання ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили в присутності осіб, яким була поширена недостовірна інформація /ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5/ вибачитися перед ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі, якщо особа, яка брала участь у справі, не була присутня під час проголошення рішення, - з дня отримання його копії.

Головуючий-суддя: ________________ О.П.Хісматуліна