Справа №812/5076/2012

Пр.№2/812/2638/2012

рішення

Іменем України

05 жовтня 2012 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

при секретарі Нікончик А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №812/5076/12 за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Перший український міжнародний банк»звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 88475,20 доларів США і 144506,08 гривень та звернути стягнення на предмет іпотеки, а також судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладених між закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року, додаткової угоди №7494023 від 20.03.2009 року до кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 65000 доларів США для використання на власний розсуд, строком погашення не пізніше 12.05.2018 року зі сплатою за користування кредитом процентної ставки -14,49% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року між закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1812, та додатковий договір №6272853/20090319 від 19.03.2009 року про внесення змін до договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №833, згідно яких ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 71,91 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого в реєстрі за №2074. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, вирішення спору віднесла на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, вирішення спору відніс на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

12.05.2008 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є позивач (банк), та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №6261189 (а.с.20-22), згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на загальну суму 65000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №440033679 від 12.05.2008 року (а.с.25), а ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 12.05.2018 року, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Згідно п.п.3.1.3 та 3.2.1 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим у додатку №1 до кредитного договору, який є його невід'ємною частиною (а.с.23-24).

Відповідно до п.1.3 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 14,49% річних.

Згідно п.3.1.2 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року встановлено, що проценти за користування кредитом розраховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитними коштами починаючи з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день). Проценти розраховуються, виходячи з 360 днів у році, та нараховуються щоденно.

19.03.2009 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є позивач (банк), та ОСОБА_1 (позичальник) була укладена додаткова угода №7494023 до кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року, згідно якої збільшено строк кредитування до 19.04.2023 року, змінено процедуру нарахування процентів та внесено зміни до графіку повернення кредиту та сплати процентів (а.с.26-28).

Відповідно до додаткової угоди №7494023 від 19.03.2009 року до кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року проценти за користування кредитом розраховуються виходячи з залишку заборгованості за кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день). Проценти розраховуються, виходячи з 360 днів у році та однакової кількості днів у кожному розрахунковому періоді, та нараховуються щоденно.

Згідно п.3.5.7 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами, а позичальник, відповідно, зобов'язаний виконати таку вимогу банку у випадках, передбачених договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

Відповідно до п.3.5.8 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року зазначену в п.3.5.7 цього договору вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом зі сплатою процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний виконати в строк не пізніше 7 календарних днів з дня її отримання.

На підставі п.4.3.5 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року позичальник зобов'язаний при отриманні від банку вимоги про дострокове повернення кредиту повернути кредит в повному обсязі достроково разом з нарахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями в порядку і строки, передбачені кредитним договором.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року та додаткової угоди №7494023 від 19.03.2009 року до кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року, позивачем було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудову вимогу вих.№298/120/03 від 14.02.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 7 календарних днів з дня її одержання, але до моменту подання позову до суду вона не виконана і відповідні суми позивачу не сплачені (а.с.29, 30, 31).

Пунктом 5.2 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користуванням кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банка пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.

На підставі п.5.5 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року за кожний випадок порушення позичальником обов'язків, передбачених п.п.4.3.2 -4.3.6 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є позивач (іпотекодержатель), та ОСОБА_2 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1812, згідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 71,91 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого в реєстрі за №2074 (а.с.32-37).

Відповідно до п.2.1.4 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року однією з обов'язкових умов надання кредиту було страхування позичальником або іншою особою за свій рахунок та на користь банку особисте страхування позичальника, на строк не менше одного року у страховика, схваленого банком.

Згідно п.4.3.1 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року позичальник зобов'язаний протягом строку дії кредитного договору щорічно, до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, поновлювати дію договорів страхування, укладання яких передбачено кредитним договором, на умовах погоджених з банком.

На підставі п.5.4 кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року за кожний випадок порушення позичальником обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

Відповідно до страхових сертифікатів №GA.PUMB.252.71114.S2010 від 14.08.2009 року та №GA.PUMB.113.71114.S2010 від 14.08.2009 року строк дії страхових сертифікатів закінчився 14.08.2010 року.

Таким чином, ОСОБА_1 вимоги кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року, з урахуванням змін, передбачених додатковою угодою №7494023 від 19.03.2009 року до кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року, не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак остання заходів до погашення заборгованості не вжила.

Станом на 17.05.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року в сумі 88475,20 доларів США і 144506,08 гривень, а саме: 60946,19 доларів США -заборгованість за сумою кредиту, 27529,01 доларів США -заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом за період з 19.03.2009 року по 17.05.2012 року, 42063,28 гривень -сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за період з 18.06.2011 року по 17.05.2012 року, 650 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2012 року складає 5193,50 гривень -сума штрафу за порушення обов'язку дострокового повернення усієї суми кредиту, передбаченого пп.4.3.2. -4.3.6. кредитного договору, 97249,30 гривень -сума штрафу за порушення умов страхування (а.с.9-10).

Відповідно п.1.1 договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року іпотекою забезпечується виконання всіх зобов'язань ОСОБА_1 перед іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року.

Згідно п.1.2.1.3 договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін оцінено в 480805 гривень.

На підставі п.п.3.3.5, 4.1 договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених договором, або порушення боржником обов'язків за кредитним договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки та отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до п.п.4.2, 4.3 договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, за рішенням суду в порядку передбаченим чинним законодавством України.

Пунктом 4.4 договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року передбачено, що у разі порушення умов кредитного договору та/або умов договору іпотеки іпотекодержатель надсилає особі, яка порушила обов'язки, письмову вимогу про усунення порушення.

Згідно п.1.6 договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити, зокрема, свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначається відповідно до кредитного договору, договору іпотеки та чинного законодавства України.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 99 Конституції України передбачено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Тобто відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при розрахунках на території України по зобов'язанням допускається у випадках, порядку та умовах передбачених законом.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року.

Підпункт «в»п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року, передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, у випадку якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Враховуючи, що такі межі законодавством не визначені, здійснення операції з надання банком кредиту в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії та не суперечить чинному законодавству.

Отже, суд вважає, що відповідно до ст.ст.192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 44 Закону України «Про національний банк України», ст.ст.2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст.1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року, ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є позивач, мав достатні юридичні підстави та законне право на надання кредиту в іноземній валюті.

Крім того, укладання кредитного договору в іноземній валюті цілком відповідало внутрішній волі ОСОБА_1 При отриманні кредиту вона усвідомлювала та гарантувала, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам. У неї була можливість передбачити в момент укладення кредитного договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти -гривні та її девальвації та була можливість отримання кредиту в національній валюті. Із матеріалів справи вбачається, що сторони мали намір укласти саме кредитний договір в іноземній валюті та реалізували свій намір.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до законодавства України банк мав право за кредитним договором надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язалася повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити відсотки. Банк виконав свої обов'язки, так як видав позичальнику кредитні кошти, а відповідач своїх обов'язків перед банком не виконала.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. При цьому частиною 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

На підставі ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

На підставі ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст.40 Закону України «Про іпотеку»та ст.109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є майновими поручителями перед позивачем за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року, з урахуванням змін, передбачених додатковою угодою №7494023 від 19.03.2009 року до кредитного договору №6261189 від 12.05.2008 року. У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 вимог зазначених кредитного договору та додаткової угоди банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, незалежно від настання строку виконання боргового зобов'язання, який зазначено у кредитному договорі. Тому, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»у випадку коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця суд може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.16, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 88475,20 доларів США і 144506,08 гривень, а також судових витрат, -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії СА НОМЕР_3, виданий 03.09.1997 року Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(ЄДРПОУ 14282829) 60946 (шістдесят тисяч дев'ятсот сорок шість) доларів США 19 центів -заборгованість за кредитом, 27529 (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) доларів США 01 цент -заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 19.03.2009 року по 17.05.2012 року, 42063 (сорок дві тисячі шістдесят три) гривні 28 копійок -пеня за порушення строків виконання зобов'язань за період з 18.06.2011 року по 17.05.2012 року, 5193 (п`ять тисяч сто дев`яносто три) гривні 50 копійок -штраф за порушення обов`язків, передбачених п.4.3.2 -4.3.6 кредитного договору, 97249 (дев`яносто сім тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 30 копійок -штраф за невиконання умов страхування, а разом 88475 (вісімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п`ять) доларів США 20 центів та 144506 (сто сорок чотири тисячі п'ятсот шість) гривень 08 копійок заборгованості за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед «Перший український міжнародний банк»(ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 83001, м.Донецьк, вул.Університетська, 2-А) за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року в розмірі 88475 (вісімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п`ять) доларів США 20 центів та 144506 (сто сорок чотири тисячі п'ятсот шість) гривень 08 копійок, у тому числі, 60946 (шістдесят тисяч дев'ятсот сорок шість) доларів США 19 центів -заборгованість за кредитом, 27529 (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) доларів США 01 цент -заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 19.03.2009 року по 17.05.2012 року, 42063 (сорок дві тисячі шістдесят три) гривні 28 копійок -пеня за порушення строків виконання зобов'язань за період з 18.06.2011 року по 17.05.2012 року, 5193 (п`ять тисяч сто дев`яносто три) гривні 50 копійок -штраф за порушення обов`язків, передбачених п.4.3.2 -4.3.6 кредитного договору, 97249 (дев`яносто сім тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 30 копійок -штраф за невиконання умов страхування, -звернути стягнення на предмет договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстрованого в реєстрі за №1812, а саме: квартиру, загальною площею 71,91 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії СА НОМЕР_4, виданий 01.08.1995 року Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого в реєстрі за №2074, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної в межах процедури виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії СА НОМЕР_3, виданий 03.09.1997 року Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії СА НОМЕР_4, виданий 01.08.1995 року Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 83001, м.Донецьк, вул.Університетська, 2-а) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков