Судове рішення #26106
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

22 червня 2006 р.                                                                                  

№ 26/206 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

головуючого     

Остапенка М.І.

 

суддів :

Борденюк Є.М. Харченка В.М.

 

розглянувши касаційну скаргу 

ТОВ “КІНДІ”

 

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2005 року

 

у справі за позовом

СПД ОСОБА_1

 

до

ТОВ “КІНДІ”

 

про

стягнення коштів

 

В С Т А Н О В И В:

 

у березні 2005 року, приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ “КІНДІ” 46 089,50 грн. на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням належного їй автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_1” державний НОМЕР_1 та 10 600 грн. збитків, які спричинені оплатою юридичних послуг, а всього -56 689,50 грн.

 

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.04.2005 року позов задоволено частково у обсязі 28 000 грн.

 

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2005 року, рішення господарського суду першої інстанції змінено.

 

Постановлено стягнути з відповідача на відшкодування завданої шкоди 46 089,50 грн. та 652,32 грн. судових витрат.

 

У решті позову відмовлено.

 

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на безпідставність стягнення з нього на відшкодування шкоди 46 089,50 грн. при вартості автомобіля 28 000 грн. і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

 

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 05.03.2003 року, близько половини на дев'яту ранку, керуючи належним відповідачу автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2, державний №НОМЕР_2 у напрямку до Києва, на автодорозі ІНФОРМАЦІЯ_3, водій ОСОБА_2 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, що призвело до наїзду на належний позивачу автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_1” державний НОМЕР_1.

За наслідками цієї дорожньої пригоди, автомобіль позивача отримав технічні ушкодження і за висновками Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВД України вартість відновлювального ремонту складає 46 089,50 грн. (а.с. 18-24).

Висновки експерта ґрунтуються на результатах огляду автомобіля позивача після дорожньо-транспортної пригоди, визначенні обсягу пошкоджень, вартості деталей , що підлягали заміні з урахуванням експлуатаційного зносу автомобіля, вартості робіт, які необхідно виконати для відновлення автомобіля і, як під час розгляду спору, так і у касаційній скарзі, правильність здійснених експертом розрахунків, відповідачем не оспорюється.

Згідно частини другої ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 

При цьому, п.2 частини першої ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

 

Виходячи з цих норм та реальної вартості майна, що втрачено, апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав надуманими посилання відповідача на те, що розмір збитків не повинен перевищувати суму, за яку було придбано автомобіль у 2003 році, правомірно постановив про відшкодування шкоди у її реальному розмірі, і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

 

Правильно відмовлено судами і у відшкодуванні позивачу витрат на оплату юридичних послуг у сумі 10 600 грн., оскільки, ці витрати не є обов'язковими,  здійснюються на свій розсуд і не можуть вважатися збитками, відшкодування яких могло б бути покладено на відповідача.

 

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

 

 

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2005 року -без змін.         

 

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

 

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк

                                                                                                                                                                                               

                                                                                          В.М. Харченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація