УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0408/2-2645/11

Справа № 0408/2-2645/11 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22ц/491/2989/12 суддя Масалітіна Н.А.

Категорія -27 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Митрофанової Л.В., Барильської А.П.

при секретарі - Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 липня 2012 року по справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Аккорд» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

відповідач ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 грудня 2011 року позивач Кредитна спілка «Аккорд» (далі КС «Аккорд») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 08 жовтня 2007 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Офіс-С/КР-2498/4, відповідно до умов якого КС «Аккорд» надано відповідачу кредит в розмірі 5 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі рекомендованому графіком платежів, з кінцевим терміном повернення до 08.10.2008 року. В порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за вищевказаним договором не виконала. Заборгованість за порушення кредитних зобов'язань складає 11 792,85 грн., з яких заборгованості за тілом кредиту - 4 594,60 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 7 198,25 грн. В зв'язку з зазначеними порушеннями позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості та судові витрати, які були сплачені при подачі позову.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до КС «Аккорд» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що товариство створило несправедливі умови, дисбаланс інтересів на свою користь, чим порушило її права як споживача. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливість умов договорів, порушення принципу рівності прав та обов'язків сторін є підставою для визнання їх недійсними.

Крім того, вона була позбавлена права вносити свої умови та корективи до договору, та змушена погоджуватись із умовами, запропонованими СК «Аккорд», а тому цей договір по своїй суті є договором приєднання. При укладенні договору, представник кредитної спілки не надав їй письмову інформацію, необхідну для ухвалення свідомого рішення, що згідно ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» вважається введенням в оману, і є підставою для визнання договору недійсним згідно ст. 230 ЦК України.

Просила суд визнати недійсним та таким, що вчинений внаслідок обману, кредитний договір № Офіс-С/КР-2498/4 від 08 жовтня 2007 року, укладений між нею та відповідачем, з моменту укладення; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

15 червня 2012 року, до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_2 змінила підстави позову та просила визнати кредитний договір недійсним з підстав визначених ст. 234 ЦК України, посилаючись на те, що кредитні кошти за договором від 08.10.2008 року їй не надавались, а сама вона не може бути стороною цього договору, оскільки не є членом кредитного союзу. Також, ОСОБА_2 посилається та несумлінну підприємницьку діяльність СК «Аккорд» та введення її в оману щодо істотних умов договору.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 липня 2012 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 10 вересня 2012 року, позов СК «Аккорд» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СК Аккорд» 11 792, 85 грн., витрати на ІТЗ 120 грн., судовий збір 117,92 грн.

В позові ОСОБА_2 до КС «Аккорд» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору відмовлено.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 94,10 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог СК «Аккорд» та задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального закону та неповне з`ясування обставин справи.

Зокрема, судом при розгляді справи взято до уваги лише позицію СК «Аккорд» та проігноровано доводи зустрічної позовної заяви та численні клопотання ОСОБА_2 про витребування від позивача доказів по справі.

Суд, в порушення ст.ст. 212-215 ЦПК України не з'ясував за рахунок яких коштів надавався кредит, чи була ОСОБА_2 членом кредитної спілки, чи мала кредитна спілка ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг та яка загальна сума заборгованості за кредитом фактично сплачена позичальником.

Судом проігноровано доводи ОСОБА_2 щодо порушення СК «Аккорд» вимог Закону України "Про захист прав споживачів" при наданні фінансових послуг та введення позичальника в оману стосовно умов кредитування.

Крім того, зазначила, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано ч. 4 ст. 267 ЦК України незважаючи на її заяву про застосування строку позовної давності.

Представник позивача КС «Аккорд» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить зворотне поштове повідомлення, а тому розгляд справи проводиться за його відсутності згідно ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано в суді апеляційної інстанції, що 08 жовтня 2007 року між Кредитною Спілкою «Аккорд» та членом кредитної спілки «Аккорд» ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Офіс-С/КР-2498/4 (а.с. 8).

Відповідно до умов договору позивачем надано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі рекомендованому графіком платежів, з кінцевим терміном повернення до 08.10.2008 року.

Згідно п. 2.2 договору, відповідач зобов'язалась щомісячно сплачувати позивачу нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж вказано у рекомендованому графіку платежів.

Відповідно до п. 2.3 договору, проценти за користування кредитом нараховуються спілкою на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0, 13151 за кожний день користування кредитом.

П. 3.2 договору передбачено, що при порушенні строків сплати кредиту спілка має право нарахувати пеню, а позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0, 5 % від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 5.1 договору «Термін дії Договору», договір діє з моменту підписання та до повного його виконання сторонами.

На виконання вимог кредитного договору позивачем видано ОСОБА_2 5000 грн..

Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 виконувались по 14 липня 2008 року, про що остання зазначає у своїй позовній заяві від 04.04.2012 року (а.с. 32, абз. 7).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено зобов'язання, встановлене умовами кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і відсотків за користування кредитними коштами.

Рішенням Кредитного комітету від 01 червня 2011 року КС «Аккорд» зменшено суму нарахованої пені по кредитному договору: встановлено пеню у сумі 0 грн. та припинено її нарахування (а.с. 5).

Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № Офіс-С/КР-2498/4 (а.с. 5) сума заборгованості за кредитним договором станом на 01 червня 2011 року складає 11 792 грн. 85 коп., з яких: заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 594,60 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 7 198,25 грн..

Задовольняючи позовні вимоги СК «Аккорд», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач по справі відповідно до вимог ст. ст. 526, 530, 536, 629 ЦК України неналежним чином виконувала умови договору. Строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно договору, вказаний договір діє з моменту підписання до повного його виконання сторонами, а зобов'язання за договором не виконані, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором № Офіс-С/КР-2498/4 від 08 жовтня 2007 року підлягають задоволенню у повному обсязі

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки додатком № 1 до договору № Офіс-С/КР-2498/4 від 08 жовтня 2007 року визначено строк сплати останнього платежу - 08 жовтня 2008 року, то з 09 жовтня 2008 року почався перебіг строку позовної давності за цим договором.

Як убачається з матеріалів справи, позов КС «Аккорд» подано до суду 10 грудня 2011 року (а.с. 11), тобто за межами строку, встановленого ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, встановивши, що перебіг строку позовної давності за цим договором почався 09 жовтня 2008 року, позивач звернувся до суду поза межами строку, встановленого ст. 257 ЦК України, із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду за захистом свого порушеного права не звертався, а відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволені позову КС «Аккорд» у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Суд першої інстанції в порушення вищевказаних правових норм, не врахував, що перебіг позовної давності починається зі спливом визначеного строку виконання зобов'язання та не пов'язується з терміном дії договору, а тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог КС «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає скасуванню згідно п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстави для визнання недійсним кредитного договору відсутні.

Так, відповідно до положень ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Із дослідженого у судовому засіданні Договору, який підписано ОСОБА_2 , вбачається, що член КС «Аккорд», тобто ОСОБА_2 підтверджує, що ознайомлена з «Положенням про кредитування членів КС «Аккорд» і зобов'язується його виконувати, що засвідчила своїм підписом (а.с. 8).

Договір підписано у двох примірниках та один з них надано ОСОБА_2, що спростовує її твердження про те, що при підписані Договору вона відповідачем була введена в оману.

Таким чином, ОСОБА_2 не доведено та не надано належних доказів на підтвердження помилкового сприйняття нею змісту правочину та наявності обману зі сторони КС «АКккорд» при укладенні оспорюваного правочину і не доведено, що КС «АКккорд» діяв всупереч дійсному волевиявленню ОСОБА_2, а отже не доведено порушення її прав.

Кредитний договір підписано ОСОБА_2, як членом спілки, її членство у спілці на час укладення договору підтверджується наявними у справі доказами, а отже відсутні підстави для визнання договору недійсним з тих підстав, що ОСОБА_2 не могла бути стороною цього правочину.

Не може бути визнаний кредитний договір недійсним і з підстав передбачених ст.234 ЦК України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч.5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним.

Однак з доказів, наявних в матеріалах справи і не спростованих ОСОБА_2, вбачається, що умови кредитного договору щодо надання коштів, виконані, і доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 не заперечується, що вона по 14 липня 2008 року виконувала умови договору, та нею не доведено, що учасники оспорюваного правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Не може погодитись колегія суддів з доводами ОСОБА_2 щодо невідповідності Договору положенням ЦК України та складність його до сприймання, що призвело до помилкового укладення нею договору приєднання, оскільки кредитний договір містить всі істотні умови, передбачені законодавством, у тому числі, предмет та порядок і строки його виконання.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Таким чином розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Згідно ч.ч. 1,5 ст. 88 ЦПК України з КС «Аккорд» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати понесені нею при оскарженні рішення суду першої інстанції до апеляційного суду, як стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 липня 2012 року в частині задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення боргу скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Кредитної спілки «Аккорд» на користь ОСОБА_2 судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 107, 30 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)