Справа № 1-56/11 Провадження №11/0390/682/2012 Головуючий у 1 інстанції:Тітівалов Р.К.

Категорія:ч.1 ст.119 КК України Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді -Лозовського А.О.,

суддів -Матвієнко Н.В., Денисова В.П.

з участю прокурора -Гарбуза В.В.

потерпілого -ОСОБА_1

представника потерпілого -ОСОБА_2,

захисника -ОСОБА_3,

особи, яку звільнено від кримінальної відповідальності -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на постанову Турійського районного суду Волинської області від 23 серпня 2012 року якою,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чорніїв Турійського району, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ТзОВ «Оллес», раніше не судимого звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України на підставі п. «г»ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08 липня 2011 року та закрито провадження у справі,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 13 листопада 2010 року близько 12 години, у лісовому масиві між річкою Турія та 47 кварталом Осівського лісництва Турійського держлісгоспу (мисливських угідь районного товариства мисливців і рибалок «Тур») під час полювання на кабана, що відбувалося відповідно до ліцензії №057860,володіючи на законних підставах мисливською рушницею марки rnardelli Mega Silver»НОМЕР_1, маючи достатній мисливський досвід, будучи проінструктованим щодо правил безпечного поводження з вогнепальною зброєю під час полювання, в порушення вимог п.4.6 Положення «Про порядок поводження із зброєю видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювання», затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України №129 від 02 квітня 2007 року, перебував у загоні диких тварин із зарядженою рушницею і рухався у напрямку мисливців, які знаходилися на номерах стрілецької лінії. Почувши позаду себе шарудіння, побачив у кущових насадженнях ОСОБА_1, який приймав участь у полюванні як загонич та зійшов з напрямку загонки і рухався за ним на невеликій відстані. ОСОБА_4 наказав йому зайняти раніше визначений напрямок руху та відійти ліворуч. Через деякий час ОСОБА_4 побачивши позаду себе кабана, не переконавшись, що ОСОБА_1 знаходиться на безпечній відстані, а також, що в даній ділянці лісу відсутні інші мисливці, в порушення вимог п.4.6 зазначеного Положення, яким передбачено заборону стрільби у загоні, здійснив 2-3 постріли з рушниці в напрямку кабана, внаслідок чого заряди дробу від одного з пострілів влучили в ОСОБА_1, який знаходився на відстані близько 18 метрів від кабана в кущових насадженнях, та заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді сліпого вогнепального дробового (картеччю) поранення м'яких тканин лівого стегна, що відповідно до висновку комплексної судово-медичної-балістичної експертизи №37/206 від 10 травня 2011 року стосовно живої людини за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та сліпого вогнепального дробового (картеччю) поранення лівої половини грудної клітки, 2 та 5 ребер зліва, верхньої долі лівої легені і лівої підключичної артерії по ходу раневого каналу, що ускладнилося масивною кровотечею та розвитком геморагічного шоку, що відповідно до висновку вказаної експертизи стосовно живої людини за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення, і в даному випадку призвело до смерті ОСОБА_1

В поданій апеляції потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вказують, що постанова суду є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням закону. Суд не мав жодних повноважень, не провівши судове слідство, не встановивши вину ОСОБА_4 у вчиненні вбивства через необережність, не постановивши щодо останнього обвинувального вироку, застосувати до підсудного Закон про амністію, а також прийняти рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності з одночасним закриттям кримінальної справи, яке не передбачене кримінально-процесуальним законодавством. Посилаються на те, що судово-медична експертиза, матеріали якої стали підставою для застосування до ОСОБА_4 Закону України «Про амністію в 2011 році»була призначена судом з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Викликає сумніви об'єктивність проведення даної судово-медичної експертизи, оскільки до складу осіб, котрі її проводили, входив судово-медичний експерт ОСОБА_8, який приймав участь у проведенні комплексної судово-медичної-балістичної експертизи №37/206 від 10 червня 2011 року, висновки якої в судовому засіданні також були поставлені під сумнів.

Апелянти прохають постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Турійського районного суду.

У доповненнях до апеляції потерпілий ОСОБА_1 додатково зазначає, що у Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення від дальшого відбування покарання, у примітках вказано, що «у разі виникнення таких захворювань діагнози встановлюються комісією з обов'язковим залученням фахівців відповідного профілю установ органів охорони здоров'я». Звідки суддя знав, що таких фахівців не потрібно залучати для визначення захворювання у ОСОБА_4 Даних у висновку експертизи з посиланням на амбулаторну картку про захворювання підсудного, зробленого лише на основі епікрізу, недостатньо для його амністування.

У протоколі судового засідання невірно зазначено про те, що потерпіла ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про день і час слухання справи, розглядом справи в її відсутність порушено права потерпілої.

Суд, розглядаючи справу, не дивлячись на наявність суперечностей і неповноту висновку судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_4, не викликав експертів з метою перевірки достовірності висновку та можливості використання його при винесенні постанови про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності.

Під час проведення досудового слідства та в судовому засіданні не встановлені усі обставини, за яких був вчинений злочин, не встановлено хто саме скоїв злочин. Версія підсудного ОСОБА_4 про те, як він вбив сина, не підтверджується ніким крім нього самого. У доповненні до апеляції також ставиться питання про скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд до Турійського районного суду.

У запереченнях на апеляцію потерпілих захисник ОСОБА_4 ОСОБА_3 вказує, що зазначення в апеляції, що комісійна судово-медична експертиза стану здоровя ОСОБА_4 була призначена з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства не відповідає дійсності.

Під час вирішення питання про призначення експертизи стану здоровя підсудного ОСОБА_4 суддя Воробей І.В. пропонувала учасникам судового розгляду подати питання, які вони бажають порушити перед експертами, заслухала думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань, які вони бажали порушувати перед експертами. Ніхто з учасників процесу не заперечував щодо остаточного визначення судом кола питань, які виносились на вирішення експертизи.

Входження до складу комісії експерта ОСОБА_8 є доцільним, оскільки в силу своїх посадових обов'язків, займаючи посаду завідуючого відділом комісійних судово-медичних експертиз він бере участь в усіх комісійних судово-медичних експертизах.

Захисник прохає залишити постанову суду без змін, а апеляцію без задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, думку потерпілого та його представника ОСОБА_2, які подану апеляцію підтримали, просили постанову суду скасувати, міркування прокурора, який апеляцію підтримав частково, лише в наявності порушень кримінально-процесуального закону при дослідженні висновку судово-медичної експертизи, вважає, що в апеляційній інстанції є можливість усунути дані порушення, обвинуваченого та його захисника, які апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення підлягає з наступних підстав.

Із протоколу судового засідання (а.с.409) видно, що суд, провівши підготовчу частину судового засідання, не розпочавши судове слідство, оголосив зміст висновку судово-медичної експертизи №35 від 26.06.2012 року. Запитав учасників судового розгляду про наявність у них клопотань про виклик свідків та експертів, про витребування та приєднання до справи нових доказів.

Відразу після цього суд прийняв клопотання захисника підсудного ОСОБА_4 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».

У подальшому, вирішуючи дане клопотання, суд допитав потерпілого ОСОБА_1, заслухав пояснення його представника ОСОБА_2 з приводу висновку експертизи, а згодом видалився до нарадчої кімнати, де виніс постанову про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Таким чином суд, не оголосивши про початок судового слідства і не зачитавши обвинувальний висновок, допитуючи потерпілого та досліджуючи висновок судово-медичної експертизи №35 від 26 червня 2012 року, грубо порушив вимоги ст.297 КПК України.

За таких обставин прийняте судом першої інстанції рішення щодо ОСОБА_4 колегія суддів вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого слід з'ясувати обставини справи, дослідити підстави звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з урахуванням доводів апеляції потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Турійського районного суду від 23 серпня 2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: