АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №22-ц-10565/2011р. Головуючий 1 інст.-Губська Я.В.
Провадження № 22ц/2090/4205/2012
категорія -іпотека Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
03 липня 2012 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю.А.
суддів - Кукліної Н.О., Черкасова В.В.
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2011 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства соціального розвитку «Укрсоцбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ї особи: СПРФО Київського району м.Харкова, регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення витрат
В С Т А Н О В И Л А :
12.03.2010 року ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, визначення способу реалізації предмета іпотеки, надання права АКБ «Укрсоцбанк»за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за договором кредиту в сумі 4511480,44 грн. та усі витрати, пов'язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки, виселити та зняти з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1 усіх мешканців, без надання іншого жилого приміщення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 26.07.2007 року між ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»та ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 845/1-27/17/1/7-027, відповідно до якого АКБ «Укрсоцбанк»надав ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом в сумі 1386831 грн. зі сплатою 16% річних та кінцевим терміном погашення 25.07.2017р. на поповнення обігових коштів. Додатковою угодою №3 від 24.07.2008р. до договору кредиту максимальний ліміт кредитування встановлено 3855932 грн. Кредит виданий на поповнення обігових коштів.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 25.03.2008р. між АКБ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір №845/16-27/17/1/8-028, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк»належну йому трикімнатну квартиру АДРЕСА_1
З 06.01.2009 року ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»припинило виконання умов договору кредиту, в зв'язку з чим станом на 12.01.2010 р. заборгованість за кредитом становила 4511480,44грн. і складалась з поточної заборгованості по кредиту в сумі 323148грн., поточної заборгованості за відсотками в сумі 21079,7 грн., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 416960грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 591852,85грн., поточної заборгованості за комісією в сумі 3648,41 грн., поточної заборгованості за комісіями в сумі 118786,6 грн. та пені по простроченому кредиту, відсоткам і комісії в сумі 127704,88 грн.
Під час розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги та просив звернути стягнення на предмет іпотеки, надати право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві, надати право за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги у розмірі 5535958,42 грн., яка складалась із заборгованості за договором відновлювальної лінії № 845/1-27/17/1/7-027 від 26 липня 2007 року станом на 31.01.2011 року, та яка складалась з поточної заборгованості по кредиту - 2710248грн.; поточної заборгованості за відсотками - 50266,95 грн.; простроченої заборгованості за кредитом - 938160грн.; простроченої заборгованості за відсотками- 1153705,71грн.; поточної заборгованості за комісією - 9121,02 грн.; простроченої заборгованості за комісіями - 229759 грн.; пені по простроченому кредиту, відсотках, комісії -444697,74 грн. та усі витрати, пов'язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки.
Також просили виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення та зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку.
Крім того, просили встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі її ринкової вартості станом на 23 лютого 2011 року - 2357200 грн. з врахуванням ПДВ, в тому числі -392866,67 грн. та 1964333,33 грн. без врахування ПДВ, встановленої за результатами незалежної експертної оцінки.
До участі у справі в якості відповідача була залучена ОСОБА_3, в якості третіх осіб: СПРФО Київського району м.Харкова та регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина».
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2011року, залишенним без змін ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства соціального розвитку «Укрсоцбанк» - задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 845/16-27/17/1/8-028 від 25 березня 2008 року: трикімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 134,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 28.10.2004 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 8247171 від 04.11.2004 року, виданий КП «ХМБТІ», записано в реєстровій книзі № 1 за реєстровим номером №73624.
Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».
Надано ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві.
Надано ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»право за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги у розмірі 5535958,42 грн. - (заборгованість за договором відновлювальної лінії № 845/1-27/17/1/7-027 від 26 липня 2007 року станом на 31.01.2011 року, яка складається з поточної заборгованості по кредиту - 2710248 грн.; поточної заборгованості за відсотками - 50266,95 грн.; простроченої заборгованості за кредитом - 938160 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 1153705,71 грн.; поточної заборгованості за комісією - 9121,02 грн.; простроченої заборгованості за комісіями - 229759 грн.; пені по простроченому кредиту, відсотках, комісії - 444697,74 грн.) та усі витрати, пов'язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки.
Виселено з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення.
Знято з реєстраційного обліку ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 28.10.2004 р.
Встановлена початкова ціна продажу предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 для його подальшої реалізації в розмірі її ринкової вартості станом на 23 лютого 2011 року - 2357200 грн. з врахуванням ПДВ, в тому числі - 392866,67 грн. та 1964333,33 грн. без врахування ПДВ, встановленої за результатами незалежної експертної оцінки предмета іпотеки у відповідності до вимог чинного законодавства.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 фн. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., усього 1820 грн.
На це рішення ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог банку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивачем добровільно було укладено банківський договір іпотеки, на забезпечення кредитного договору, оскільки боржник основного зобов'язання не виконав умови кредитного договору, грошові кошти у повному обсязі позивачу не повернув, тому судом було звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Судова колегія вважає, що районний суд повно і всеобічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Зобов'язання, згідно ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.33 та ст.39 Закону України « Про іпотеку»передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.
Судовим розглядом встановлено, що 26.07.2007 року між ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»та ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 845/1-27/17/1/7-027, відповідно до якого АКБ «Укрсоцбанк»надав ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «УКРАВТОШИНА»окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом в сумі 1 386 831 грн. зі сплатою 16% річних та кінцевим терміном погашення 25.07.2017 р. на поповнення обігових коштів.
Додатковою угодою №3 від 24.07.2008 р. до договору кредиту максимальний ліміт кредитування встановлено 3 855 932 грн. Кредит виданий на поповнення обігових коштів.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 25.03.2008 р. між АКБ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір №845/16-27/17/1/8-028, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк»належну йому трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до умов кредитного договору (п.п. 3.3.6, 3.3.7) позичальник ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»взяв на себе зобов'язання забезпечувати повернення кредиту в строк, встановлений в п. 1.1.1 та п. 3.3.15, сплачувати проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4,.п. 2.5, та неустойку (штраф, пеню) в строк, встановлений в п. 2.6 договору.
06.01.2009 року ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»припинило виконання умов договору кредиту. Відповідно до п. 3.3.15 договору кредиту, на вимогу кредитора у випадках, передбачених п.п. 2.13.3, 3.2.7, 3.2.8 договору, достроково протягом 30 календарних днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора повернути кредит, позичальник повинен сплатити проценти, комісії, можливу неустойку.
Листом від 05.11.2009 р. позичальнику ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина»пропонувалось погасити кредит та відсотки. Такий же лист було направлено поручителю ОСОБА_2 05.11.2009 року. Представником ОСОБА_2 та РТВП «Укравтошина»не заперечується в судовому засіданні про наявність заборгованості та неповернення грошових коштів до банківської установи з січня 2009 року.
Станом на 31.01.2011 року заборгованість за договором відновлювальної лінії № 845/1-27/17/1/7-027 від 26 липня 2007 року складає 5535958,42 грн., що складається з поточної заборгованості по кредиту - 2710248 грн.; поточної заборгованості за відсотками - 50266,95 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 938160 грн.; простроченої заборгованості за відсотками- 1153705,71грн.; поточної заборгованості за комісією - 9121,02 грн.; простроченої заборгованості за комісіями - 229759 грн.; пені по простроченому кредиту, відсотках комісії -444697,74 грн.
Відповідно п.4.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно п.4.6. іпотечного договору позивач за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки у тому числі шляхом продажу предмета іпотеки будь-який особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку».
Апеляційним розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з умовами кредитного договору та договору іпотеки погодився, визнав встановлені ними умови та підписав їх, отримавши кредитні кошти. Крім цього відповідач не заперечував того факту, що наявна сума заборгованості по кредитному договору не погашена.
Також судова колегія погоджується з висновками районного суду стосовно встановлення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі наявного в матеріалах справи експертного висновку про ринкову вартість квартири станом на 23 лютого 2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов»язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Частиною1 ст. 39 вищезазначеного закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду в обов'язковому порядку зазначається початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем станом на 23 лютого 2011 року була проведена оцінка квартири та встановлена її ринкова вартість. Оскільки позивач та відповідач добровільно не дійшли згоди стосовно початкової ціни продажу предмету іпотеки, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено початкову ціну предмету іпотеки відповідно до звіту від 03 березня 2011 року, складеного ТОВ „Незалежна профгрупа".
Доводи ОСОБА_1 про те, що оскільки при винесенні рішення не було враховано, що вона зареєстрована в спірній квартирі, питання про її виселення не було вирішено судом, і тому підлягає скасуванню не обгрунтовані, оскільки на час укладання угоди вона як неповнолітня не була зареєстрована в спірній квартирі, що підтверждується довідкою з місця проживання на час подання позову та винесення рішення суду.
Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.
Ішші доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.і ст.307, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -