ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С.  (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,         

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.”  на  постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2006 року  у  справі № 2/169-2194 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” і Товариства з додатковою відповідальністю “Аврора” про стягнення суми,

                                      У С Т А Н О В И В:

У липні 2005 року позивач звернувся до господарського суду  Тернопільської області  з позовною заявою до відповідача про стягнення здійсненої попередньої оплати в сумі 26 384, 84 грн., посилаючись на те, що останнім не поставлено оплачений ним протягом січня-березня 2005 року товар і вимогу про зобов'язання поставити товар не виконано

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.09.2005 року до справи залучено відповідачем Товариство з додатковою відповідальністю “Аврора”.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.10.2005 року позов до ТзОВ “Р.Е.Й.В.” задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2006 року   зазначене рішення  суду  першої інстанції залишене без змін.

У касаційній  скарзі  відповідач ТзОВ “Р.Е.Й.В.” вважає, що  судом  порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення   скасувати та прийняти нове рішення.

Відзиви на касаційну скаргу   від позивача та іншого відповідача  до суду не надходили.

Доповідач -Вовк І.В.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ТзОВ “Р.Е.Й.В.”, дослідивши  доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи  і  прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ТзОВ “Р.Е.Й.В.” було виставлено позивачу рахунки: №НОМЕР_1 на суму 4 946. 40 грн.; №НОМЕР_2  на суму 2 849, 52 грн.; №НОМЕР_3  на суму 25 017, 14 грн.; №НОМЕР_4 на суму 2 283, 66 грн.; №НОМЕР_5  на суму 1 068,73 грн.; №НОМЕР_6  на суму 4 420,19 грн.; №НОМЕР_7  на суму 1 562, 04 грн.;. №НОМЕР_8  на суму 11 661, 76грн. на загальну суму           33 809, 44  грн.

На підставі вказаних рахунків  позивач оплатив відповідачу ТзОВ “Р.Е.Й.В.”  протягом  січня-березня 2005 року 26 384, 84 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Листом НОМЕР_9 позивач просив  відповідача здійснити поставку товару  на  суму проведеної оплати або повернути  сплачені грошові кошти.

За листом НОМЕР_9 року позивач вимагав від відповідача повернення  оплачених грошових коштів у зв'язку з не поставкою  товару.

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2 ст. 11 ЦК України   цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші правочини.

Таким чином,суди  попередніх інстанцій,  вирішуючи спір, обгрунтовано виходили з того, що  між позивачем  і відповідачем ТзОВ  “Р.Е.Й.В.”  склалися правовідносини  купівлі-продажу товару, за  якими позивач  здійснив попередню оплату , а відповідач  зобов'язання з  передачі товару на вимогу  позивача не виконав.

Ст. 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом  першої інстанції встановлено, що відповідачем не доведено факту здійснення ним  поставки  товару позивачу на оплачену останнім суму.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний  господарський суд,  про наявність правових підстав для  стягнення одержаних відповідачем ТзОВ “Р.Е.Й.В.”  від позивача грошових коштів у сумі 26 384, 84 грн. та   обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2006 року  - без змін.

Головуючий                                                                       В.Перепічай 

Судді                                                                                    І. Вовк

                                                                                             П. Гончарук