УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1662/2012Головуючий суду першої інстанції:Чулуп О.С.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.
"14" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.
При секретаріМартиненко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Привітненської сільської ради Кіровського району АР Крим (третя особа - Кіровська державна нотаріальна контора) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 25 вересня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Привітненської сільської ради Кіровського району АР Крим про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_7, після чого відкрилася спадщина у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянкиНОМЕР_1 площею 2,34 га сільськогосподарського призначення, що розташована на території Привітненської сільської ради.
Зазначає, що пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини, оскільки після смерті батька перебувала в подавленому емоційному стані (тривалий час хворіла на нервовий розлад), знаходилася у скрутному матеріальному становищі, на її утриманні перебувала неповнолітня донька.
Посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем, на підставі ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України просила визначити їй додатковий строк у три місяці для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 25 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновку суду про те, що встановлений законом строк нею пропущений без поважних причин, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
Згідно з ч. 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення апелянта, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_6, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачка в силу причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами не прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7
Такий висновок суду першої інстанції слід визнати правильним.
Судом встановлено, що позивачка є дочкою ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1, що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу від 8 лютого 1993 року, та земельної ділянки НОМЕР_1 сільськогосподарського призначення площею 2,34 га, що розташована на території Привітненської сільської ради, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-КМ №029964, виданого 22 травня 2002 року.
Позивачка є спадкоємцем першої черги, яка відповідно до вимог ч.1 ст.1261 ЦК України мала право на спадкування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно роз'яснень, які містить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій передбачених ст. ст. 1269, 1270 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що строк для прийняття спадщини позивачкою пропущений без поважних причин, крім того, нею не надано належних доказів на підтвердження причин, які були б пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення її до нотаріальної контори в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_6 у визначений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Така заява до нотаріальної контори нею була подана у грудні 2011 року, тобто більш ніж через 7 років з дня відкриття спадщини.
У судовому засіданні позивачка підтвердила, що їй було відомо про смерть батька; пояснила, що після смерті спадкодавця вона з сім'єю залишилася проживати в АДРЕСА_1, що належав померлому, строк для звернення з заявою про прийняття спадщини пропустила в зв'язку з тим, що після смерті батька вона перебувала в подавленому емоційному стані, у скрутному матеріальному становищі, не працювала, на її утриманні перебувала неповнолітня дочка.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачка не навела. Хвороба позивачки належними доказами не доведена.
Судом зроблено також обґрунтований висновок і про те, що матеріальне становище позивачки не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки законом та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), не встановлено обов'язку вчинення будь-яких інших дій та подання інших документів для прийняття спадщини, крім подання відповідної заяви до нотаріальної контори.
Доводи апеляційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи не дають підстав вважати, що при розгляді справи було порушено норми матеріального права або норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 25 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
О.В. Притуленко Л.О. Ломанова І.В. Кустова