Судове рішення #26093118


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


Дело № 11/0190/1960/2012 Доповідач : Євдокімова В.В.




23.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:


ГоловуючогоЯзєва С.О.

СуддівЄвдокимової В.В., Куртлушаєва І.Д.

За участю прокурораМатвійчук С.Л.


розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією та доповненням до неї засудженого ОСОБА_5 на вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2012 р., за яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Саки Кримської області, не судимий на підставі ст. 89 КК України,

засуджений за ч.1 ст. 263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 у рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертиз - 9839 грн. 88 коп.

Вирішено питання про речові докази.


Згідно з вироком ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він, у період часу з середини грудня 2011 р. по кінець травня 2012 р., незаконно придбав у невстановленої слідством особи, вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: ручну гранату Ф.1; пістолет «VOLTRAN» моделі «F 92», калібру 9 мм Р.А.; автомат Калашникова «АКМ», 1972 року випуску та патрони калібру: 5, 45 мм., 5, 6 мм., 9 мм, які зберігав у невстановленому місці, з метою подальшого збуту без передбаченого законом дозволу. Крім того, ОСОБА_5 у невстановлений слідством час, при невстановлених слідством обставинах, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав бойові припаси та вибухову речовину: 7 пістолетних патронів, виготовлених саморобним способом, з використанням гільз сигнальних (шумових) патронів калібру 9 мм. Р.А.; вибухову речовину метатільної дії - бездимний порох, вагою не менш 36 гр., які приніс до місця свого проживання, а саме у квартиру АДРЕСА_1 де зберігав до 19.06.2012 р.

Реалізовуючи свій намір на збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_5, 06.12.2011 р. та 21.12.2011 р., приблизно о 17 годині 40 хвилин, перебуваючи на автодорозі «Саки - Євпаторія», а також біля магазину «Бульдог», розташованого по вул. Леніна, 7 «а» у м. Саки АР Крим, незаконно збув ОСОБА_6: пістолет «VOLTRAN» моделі «F 92» калібри 9 мм Р.А; ключшестигранник, завантаження стовбура і два патрони, усього за 300 доларів США, та гранату Ф - 1 за 350 грн.

ОСОБА_6 придбані у ОСОБА_5 вищезгадані предмети добровільно видав робітникам міліції.

Також, ОСОБА_5 на початку - середині січня 2012 р., з метою збуту, виготовив бойові припаси, переробивши кустарним способом не менш 19 шумових патронів, які 18.01.2012 р., приблизно о 06 годині 30 хвилин, перебуваючи біля магазину «Ідеал», розташованого по вул. Будівельній, 14 у м. Саки АР Крим, незаконно збув ОСОБА_7 за 300 грн., у подальшому видані останнім працівникам міліції.

19.01.2012 р., 14.02.2012 р., 03.05.2012 р. ОСОБА_5, перебуваючи біля магазину «Бульдог», розташованого по вул. Леніна, 7 «а» у м. Саки АР Крим та у кафе «Зелений мир», розташованого у м. Саки АР Крим, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі: 4000 грн., 2 000 грн., 3 400 грн., як передоплату за збиття їм вогнепальну зброю та бойові припаси.

Після чого, 19.01.2012 р., 14.02.2012 р. та 03.05.2012 р., ОСОБА_7 у призначеному місці ОСОБА_5 забрав патрони у загальній кількості 916 шт. та бойові припаси, а 20.01.2012 р. придбав у ОСОБА_5 за 5 000 грн. у розібраному виді автомат «Калашникова», вказану зброю та бойові припаси добровільно видав працівникам міліції.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 провину визнав повністю.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду першої інстанції скасувати, призначити йому покарання не пов'язану з позбавленням волі.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не врахував тяжкість вчинених ним злочинів та його особу.

Так, засуджений посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання не враховані дані про його особу, у якого на утриманні знаходиться сім'я, а саме: дружина, неповнолітня дитина та батьки похилого віку.

Крім того, засуджений просить суд при призначенні йому покарання врахувати ту обставину, що він працевлаштований, а також його стан здоров'я.

Також, засуджений вказує на те, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що його протиправні дії не спричинили за собою тяжких наслідків.

У доповненні до апеляції засуджений ОСОБА_5 просить суд при призначенні йому покарання врахувати всі обставини, які пом'якшують його покарання та відсутність у справі обставин, які обтяжують покарання.

Крім цього, засуджений звертає увагу суд на ту обставину, що прокурор у суді першої інстанції просив призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На апеляцію засудженого ОСОБА_5, державним обвинувачем по справі Супряга А.І. подані заперечення, в яких він просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вина засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 263 КК України, підтверджується сукупністю доказів по справі, досліджених судом першої інстанції у порядку ч.3 ст. 299 КПК України, та не оспорюються в апеляції.

З доводами засудженого ОСОБА_5 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може погодитися.

Висновок суду першої інстанції про призначення ОСОБА_5 реальної міри покарання є обгрунтованим та належним чином умотивований у вироку.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 вчинив ряд епізодів незаконного поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами.

Даний вид злочину у силу ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Визначаючи ОСОБА_5 міру покарання, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України, врахував дані про особу засудженого, який не судимий у силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно.

Крім того, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_5 покарання врахував обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяттю у вчиненому злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.

Ті обставини, що ОСОБА_5 у судовому засіданні вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, було враховано судом першої інстанції, через що йому було призначено покарання, близько до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.1 ст. 263 КК України.

Доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що його протиправні дії не спричинили за собою тяжких наслідків не можуть бути прийняті до уваги, оскільки злочин, за який він засуджений представляє підвищену суспільну небезпеку.

Тому доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання повною мірою не враховані дані про його особу та стан здоров'я на думку колегії суддів є неспроможними, оскільки дані обставини не позбавляють його можливості відбувати реальну міру покарання у кримінально - виконавчій установі.

Також не можуть бути прийняті до уваги і доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання не врахована думка прокурора, який просив призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі, оскільки суд не зв'язаний з думкою прокурора та призначає покарання відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України.

З урахуванням вказаних вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_5 тільки в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям.

Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним для його виправлення та попередження вчинення їм нових злочинів, підстав для звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з чим, апеляція та доповнення до неї засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідною внести зміни у резолютивну частину вироку суду першої інстанції, вказавши про стягнення судових витрат за проведення експертиз у дохід держави.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції у резолютивній частині вироку не вказав, на користь кого стягуються судові витрати за проведення експертиз.

Так, на підставі ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених. Відповідно до п. 11 Інструкції, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996 р., науково - дослідницькі установи судової експертизи проводять судову експертизу у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення за рахунок засобів, передбачених у державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.

У зв'язку з вищезгаданим колегія суддів вважає необхідною у порядку ст. 365 КПК України внести зміни у резолютивну частину вироку суду першої інстанції, вказавши про стягнення судових витрат за проведення експертиз у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:


Апеляцію та доповнення до неї засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

У порядку ст. 365 КПК України вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2012 р. щодо ОСОБА_5 у частині стягнення судових витрат змінити, внести до резолютивної частини вироку зміни, вказавши, що судові витрати за проведення експертиз стягнути у дохід держави.

У решті частини вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Судді:

Язєв С.О. Євдокимова В.В. Куртлушаєв І.Д.






- 4 -




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація