ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11316/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
при секретаріБринза О.В.
за участю представників:
від позивача - від відповідача - Вошколуп В.Г. (дов. у справі); не з'явився (належно повідомл.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Едінор" до Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про стягнення податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
24.09.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Едінор» (далі ТОВ «Едінор») подало адміністративний позов до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Бабушкінському районі), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0095571501 від 07.09.2012 року, за яким ТОВ «Едінор» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 1 049 011,00 грн., з яких за основним платежем 839 209 грн. та за штрафними санкціями 209 802 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 року № 0095571501, винесене на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року від 14.08.2012 року №1577/151/33771376, є незаконним, оскільки від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкту оподаткування з податку на прибуток та не формує від'ємне значення об'єкту оподаткування, положення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовується для цілей ведення окремого обліку операцій з цінними паперами. В податковій декларації, а саме: в додатку інші доходи (далі ІД) зазначається лише прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, а від'ємне значення від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами зазначається лише в додатку ЦП до податкової декларації, а в самій декларації та додатку ІД до декларації з податку на прибуток від'ємний фінансовий результат взагалі не відображається.
Ухвалою суду від 26.09.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/11316/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012р.
09.10.2012 року представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що пунктом 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. У податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - 1 півріччя 2012 року) у платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, враховується лише 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу. Таким чином, в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу ТОВ «Едінор» завищило збитків від операцій з цінними паперами на 7 983 409 грн., у зв'язку з чим у підприємства виник прибуток від операцій з цінними паперами в сумі 3 996 233 грн. Просить суд відмовити позивачу у задоволені позову повністю.
В подальшому розгляд справи відкладався на 16.10.2012 року, 23.10.2012 року. 23.10.2012 року до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просить зупинити розгляд справи до 30.10.2012 року для надання додаткових доказів по справі.
Ухвалою суду від 23.10.2012 року клопотання представника позивача задоволено та провадження у справі № 2а/0470/11316/12 зупинено до 30.10.2012 року.
Ухвалою суду від 29.10.2012 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання по справі на 11 год. 40 хв. 30 жовтня 2012р.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений; причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Заслухавши присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
товариство з обмеженою відповідальністю «Едінор» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.10.2005 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
14.08.2012 року ДПІ у Бабушкінському районі було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Едінор» податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 1 півріччя 2012 року, про що складено акт від 14.08.2012 року №1577/151/33771376.
Актом перевірки було встановлено, що платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 839 209 грн.
Внаслідок порушення п. 153.8 ст. 153, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України підприємством у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року (№9042926744 від 23.07.2012 року) відображено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року (рядок 01.3) у розмірі 10 644 546 грн., замість 2 661 137 грн. - 25 відсотків збитків від операцій з цінними паперами, що складали 10 644 546 грн. на 01.01.2012 року. Таким чином, загальна сума завищення збитків від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами на 01.07.2012 року складає 7 983 409 грн., у зв'язку з чим виникає прибуток від операцій з акціями за 1 півріччя 2012 року у сумі 3 996 233 грн.
За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2012 року №0095571501, яким за основним платежем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 839 209 грн. та застосовано штраф у сумі 209 802 грн.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням та висновками акту перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як вбачається зі справи, позивач 23.07.2012 року подав декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року з додатком ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в якому зазначив від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду 10 644 546 грн.
Судом встановлено, що від'ємний результат, що задекларований позивачем у декларації за 1 півріччя 2012 року є результатом операцій з цінними паперами, зокрема акціями (іменні прості), що підтверджується документально.
Спір між сторонами виник з приводу застосування до обліку операцій з цінними паперами приписів п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ (Прикінцеві та перехідні положення) Податкового кодексу України, яка наголошує про особливості застосування у 2011-2012 році приписів ст. 150 ПК України та визначає порядок визначення податку на прибуток.
Податковим кодексом України встановлено, що оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, належить до оподаткування операцій особливого виду. Так, пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України встановлено окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами.
Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням (ч. 1 п. 153.8 ст. 153 ПК України).
Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери,
корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням (ч.2 п. 153.8 ст. 153 ПК України).
Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Згідно ч.4 п. 158.3 ст. 153 ПК України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
У змінах до податкового кодексу України, прийнятих Законом України від 24 травня 2012 року № 4834, запроваджено особливий порядок застосування статті 150 Кодексу в період 2012-2015 років, який передбачає обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого станом на 1 січня 2012 року, що враховується у витратах при визначенні податкових зобов'язань платника податку у наступних звітних податкових періодах.
Податковий орган вважає, що в даному випадку від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01.01.2012 року підлягає включенню до витрат починаючи з І півріччя і наступних звітних періодах 2012 року у розмірі 25% від суми що виникла станом на 01.01.2012 року.
Однак, слід зазначити, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості якимось чином обмежити формування витрат у 2011-2012 роках лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Крім того, приписами п. 4. підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.
На момент придбання цінних паперів, які є предметом дослідження у даній справі, діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.
Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент придбання цінних паперів, не містить будь-яких обмежень, щодо визначення та перенесення до наступного податкового періоду від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.
Враховуючи викладене, а також те, що відємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є відємним значенням об'єкта оподаткування, положення пункту 22.4 Закону №334 не застосовується для цілей ведення окремого обліку операцій з цінними паперами.
Крім того, податковим органом не враховано те, що обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні статті 150 Кодексу не передбачалось Законом № 4834 при застосуванні пункту 153.8 статті 153 кодексу для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах.
Отже, будь-яких обмежень, щодо врахування повної суми від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами, придбаними до набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, чинним законодавством не встановлено, а отже позивачем правомірно в повному обсязі був перенесений від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01.01.2012 року від операцій з цінними паперами.
Необхідно також зауважити, що відповідно до наказу міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в додатку ЦБ.
Відповідно до п. 135.5.11 Кодексу доходи, визначені відповідно до статей 146,147, 153 і 155-161 цього Кодексу, є іншими доходами.
В податковій декларації, а саме в додатку Інші доходи (далі ІД) зазначається лише прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, а від'ємне значення від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами зазначається лише в додатку ЦП до податкової декларації, а в самій декларації та додатку ІД до декларації з податку на прибуток від'ємний фінансовий результат взагалі не відображається.
Вищенаведене підтверджує той факт, що від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкту оподаткування з податку на прибуток.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Від так, ТОВ «Едінор» правомірно та без порушень п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України відобразило в додатку ЦП до декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2012 року від'ємний фінансовий результат попереднього періоду в розмірі 10 644 546,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом неправомірно і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Едінор» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0095571501 від 07 вересня 2012 року - задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0095571501 від 07.09.2012 року, за яким ТОВ «Едінор» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 1 049 011,00 грн., з яких за основним платежем 839 209 грн. та за штрафними санкціями 209 802 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Едінор» витрати по сплаті судового забору у розмірі - 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02 листопада 2012 року
Суддя С.В. Ніколайчук