КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа№ 5011-43/12756-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2 (довіреність від 23.05.2012 № 819301);

від боржника: Павликівський В.І. (довіреність від 14.05.2012 №16-12);

розпорядник майна: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Женева"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2012

у справі № 5011-43/12756-2012 (суддя Пасько М.В.)

за заявою ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю "Женева"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2011 порушено провадження у справі № 5011-43/12756-2012 за заявою ОСОБА_4 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Женева", введено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "Женева".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 02.10.2011 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_4 на суму 1 593 176 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юринця А.В., зобов'язано розпорядника майна надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, призначено наступне попереднє засідання господарського суду.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Женева" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження у справі.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи положення статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скаржник зазначає, що скаржник не має підтверджених грошових зобов'язань до боржника та у розумінні статті 1 цього закону не вважається кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Женева", оскільки до складу зобов'язань останнього не зараховуються його зобов'язання перед ОСОБА_4, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі № 32/406.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" апеляційну скаргу підтримав, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" висловився за відхилення апеляційної скарги.

Розпорядник майна боржника в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Враховуючи те, що учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі розпорядника майна боржника.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) на підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

В першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Застосовуючи зазначені положення Закону, слід керуватися системним аналізом норм цього Закону, зокрема положеннями статті 1, абзацом восьмим якої визначено поняття „Безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню рішення, ухвали, постанови господарських судів.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік з дня пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби виконавчих документів та відкриття виконавчого провадження.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника ґрунтуються на рішенні господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі № 32/406, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011. Названим рішенням зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Женева" внести зміни до установчих документів у зв'язку з виходом ОСОБА_4 з числа учасників товариства та провести державну реєстрацію цих змін, а також присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" на користь ОСОБА_4 1 577 000 грн. заборгованості.

Отже, факт безспірності вимог ініціюючого кредитора підтверджений відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно постанови головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 05.01.2012 ВП № 30567409 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 16.03.2011 № 32/406 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" на користь ОСОБА_4 1 577 000 грн. заборгованості та 16 176 грн. судових витрат.

Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 10.09.2012 виконавче провадження за наказом господарського суду міста Києва від 16.03.2011 № 32/406 закінчене не було.

Як встановлено, у ході виконавчого провадження та дотепер з боржника кошти не стягувались.

Отже, строк з якого можна вважати, що боржник не спромігся виконати свої зобов'язання, має відраховуватись з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто з 05.01.2012.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про порушення провадження у справі про банкрутство надіслано ініціюючим кредитором до суду 18.09.2012.

Тобто на час звернення ініціюючого кредитора із заявою строк невиконання боржником грошових вимог кредитора становив понад три місяці, а розмір цих вимог - понад 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Докази зворотного в матеріалах справи відсутні та боржником не надані.

Оскільки наявними є всі встановлені Законом ознаки неплатоспроможності боржника, необхідні для здійснення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає обґрунтованою оскаржену ухвалу в частині визнання вимог ініціюючого кредитора.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують. Колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі № 32/406 присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" на користь ОСОБА_4 1 577 000 грн. заборгованості, пов'язаної із виплатою останньому вартості частки майна у статутному фонді товариства у зв'язку із виходом ОСОБА_4 з числа учасників товариства.

Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

За змістом цієї норми вимоги, що випливають з корпоративних прав, зокрема отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації боржника (банкрута), не можуть задовольнятися в межах провадження у справі про банкрутство, а тому суди мають відхиляти такі вимоги кредиторів на підставі статті 1 Закону.

Як встановлено, рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі № 32/406 ОСОБА_4 виведено із учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" та у цьому зв'язку присуджено до стягнення на його користь 1 577 000 грн. заборгованості, пов'язаної із виплатою останньому вартості частки майна у статутному фонді товариства.

Оскільки зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" виплатити своєму колишньому учаснику - ОСОБА_4 вартість частки у статутному фонді товариства виникло до порушення провадження у даній справі, не пов'язане із ліквідацією товариства та зумовлене виключенням особи із учасників товариства, відповідне зобов'язання підлягає зарахуванню до складу грошових зобов'язань боржника у даній справі згідно статті 1 Закону.

Згідно оскарженої ухвали місцевий господарський суд обґрунтовано призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юринця А.В.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, арбітражний керуючий Юринець А.В. 28.09.2012 звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про призначення його розпорядником майна боржника у даній справі.

Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні ч. 3 ст. 3-1 Закону норм можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Юринця А.В. заінтересованою особою відносно боржника.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий Юринець А.В. (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № 547774, видана 21.09.2010 з необмеженим строком дії) в повній мірі відповідає вимогам статей 31, 13, частини 2 статті 17 Закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правомірними дії місцевого господарського суду, який згідно оскарженої ухвали в підготовчому засіданні призначив арбітражного керуючого Юринця А.В.

На таких підставах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали підготовчого засідання відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 5011-43/12756-2012 залишити без змін.

Справу № 5011-43/12756-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.