УХВАЛА

Іменем України

3 жовтня 2006 року.

Апеляційний суд Житомирської області у складі

суддів: Романова О.В. - головуючого,

Ткаченка В.Л. та Широкопояса Ю.В.,

за участю прокурора Воронухи Д.С.,

засудженого ОСОБА_1.

та захисника - адвоката ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_2. на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2006 року,

встановив:

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, неодруженого, непрацюючого, несудимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 358 КК України - на 2 роки позбавлення волі, за ч. З ст. 358 КК України - на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_1у за сукупністю злочинів - 3 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Початок строку відбуття покарання вирішено рахувати з 24 липня 2006 року.

Вирішено стягнути з засудженого: 30365 грн. 78 коп. на користь Кредитної спілки "Перше кредитне товариство" та 897 грн. 93 коп. судових витрат на користь УМВС України в Житомирській області.

Згідно вироку, 16 травня 2004 року близько 15 год. у приміщенні магазину "Ельдорадо" по вул. Перемоги, 1 в м. Житомирі ОСОБА_1., використавши завідомо підроблений документ - довідку про розмір його

Справа № 11 -738/2006р.Головуючий у І інстанції Іонніков В.М.

Категорія ст.ст.190,358 КК України Доповідач Широкопояс Ю.В.

заробітної плати з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якому він не працював, заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, - уклав з Кредитною спілкою "Друге кредитне товариство" кредитний договір № НОМЕР_1 від 16.05.2004р. про надання йому кредиту на придбання побутової техніки на суму 3260 грн. без наміру його повернення, та одержав за нього у магазині телевізор "ФІЛІПС 29ПТ-5407" та сертифікат ПДС вартістю 217 грн. 50 коп.

В першій половині червня 2004 року ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, підробив документ - паспорт громадянина України ОСОБА_3, в якому замість фотографій ОСОБА_3 невстановлена особа вклеїла фотокартки ОСОБА_1.

23 червня 2004 року близько 11 години у приміщенні того ж магазину ОСОБА_1, використавши вказаний паспорт та інший завідомо підроблений документ - довідку про заробітну платню ОСОБА_3. з ЖП ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_3", повторно заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, - уклав з "Другим кредитним товариством" кредитний договір № НОМЕР_2 від 23.06.2004р. про надання йому кредиту на суму 4799 грн. 90 коп. на придбання побутової техніки без наміру його повернення, та одержав за нього у тому ж магазині телевізор "Панасонік ТХ-29РХ10" вартістю 4799 грн. 90 коп.

В останніх числах червня 2004 року близько 12 години у приміщенні товариства ТОВ Кредитно-фінансовий центр "Глобус-Житомир" по вул. Шелушкова, 96 в м, Житомирі ОСОБА_1 повторно використав завідомо підроблений документ - паспорт на ім'я ОСОБА_3. зі своїми фотокартками, - подав його фахівцю з оформлення кредитів вказаної кредитної установи з метою отримання кредиту, а коли останній виявив підробку паспорта, засуджений втік.

В апеляціях засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_2. просять змінити вирок та обрати йому покарання без позбавлення волі, посилаючись на несправедливу тяжкість призначеного покарання.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікацію його дій не оспорюються в апеляціях і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Покарання засудженому судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням вчинення сукупності умисних злочинів середньої та невеликої тяжкості, конкретних обставин справи, даних про особу винного.

Твердження в апеляціях про те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції засуджений частково визнавав себе винним. Інші

обставини, на які посилаються апелянти були враховані судом при призначенні покарання.

Підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання явно несправедливим внаслідок суворості апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляції засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2006 року щодо ОСОБА_1, - без зміни.