УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2006 року.

Апеляційний суд Житомирської області у складі

суддів: Романова О.В. - головуючого,

Гузовського О.Г. та Широкопояса Ю.В.,

за участю прокурора Шкіль С.С.,

потерпілого ОСОБА_1.,

засудженого ОСОБА_2.

та захисника - адвоката ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Богунського району м. Житомира Романової Н.Л., яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 26 червня 2006 року, -

встановив:

Цим вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 20% із суми заробітку щомісяця.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без зміни у виді підписки про невиїзд.

Вирішено стягнути з засудженого: 4000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_1. у відшкодування моральної шкоди та 336 грн. 20 коп. на користь фінансового управління Житомирської міської ради у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерілого.

Згідно вироку, 15 листопада 2005 року близько 19 год. у під'їзді будинку №АДРЕСА_1в м. Житомирі ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час бійки з ОСОБА_1., що розмовляв з його дружиною, умисно вдарив останнього ножем в живіт, спричинивши

Справа № 11 -753/2006р.Головуючий у І інстанції Іонніков В.М.

Категорія ст.121 ч.І КК України Доповідач Широкопояс Ю.В.

тяжке тілесне ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, у вигляді колото - різаної рани передньої черевної стінки, що проникає в черевну порожнину, з пошкодженням нижньої правої долі печінки, розвитком внутрішньо - черевної кровотечі та геморагічного шоку.

В апеляції поставлено питання про скасування вироку в частині призначення покарання та постановити нового вироку та призначення ОСОБА_2. покарання за ч.І ст.121 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Апелянт посилається на безпідставне застосування судом першої інстанції ст. 69 КК України та несправедливу м'якість призначеного засудженому покарання.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, яка підтримала апеляцію та просила призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, пояснення засудженого, адвоката ОСОБА_3. та потерпілого про залишення вироку без зміни, апеляційний суд визнає апеляцію необгрунтованою з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2. у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджуються доказами, що були перевірені в судовому засіданні, зміст яких наведений у мотивувальній частині вироку. Ці висновки, як і кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України, не оспорюються в апеляційному порядку.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України та обґрунтовано застосував ст. 69 КК України, оскільки вчиненню злочину передувала неправомірна поведінка потерпілого, який заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження та розбив йому окуляри, засуджений щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, заявив про явку з повинною, частково відшкодував завдану злочином моральну шкоду, працює. Потерпілий просив в судовому засіданні не позбавляти ОСОБА_2 волі. На час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1. заявив, що засуджений відшкодував йому моральну шкоду в сумі 2000 грн. та просив не посилювати покарання ОСОБА_2 за вироком суду.

За таких обставин призначене засудженому покарання не можна визнати явно несправедливим внаслідок суворості.

Керуючись ст. ст. 375, 376 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 26 червня 2006 року щодо ОСОБА_2, - без зміни.